В дopічю Стира і Буга находить ся торфовища найбільші в краю. На дослїди управи торфовищ, вибрано в тій околици майно Кoршів, в повітї бродскім. Властитель єго п. Городиньскій, рільник і фаховий хемик, займає ся вже з давна меліорацією торфовищ через компостованє після методи Cт. Павля. Tому Видїл краєвий просив п. Городиньского, щоби він поробив дослїди з управою торфовищ і здав з того справу. Се він і вчинив. На дальше піпиpанє дослїдів торфових в Кopшеві, ухвалив сойм на р. 1893 суму 1000 зр., а Міністерство рільництва обіцяло також причинити ся відповідною сумою на тую цїль, лише з деякими засторогами і коли аж одержить близші информації від инспектора краєвої культури п. Струшкевича.
В справі заложеня фабрик дренів, питав Видїл краєвий всї повіти і товариства рільничі та господарскі, де би найлїпше було заложити такі фабрики. Місцевости такі мусїли би мати власну цегольню, богато глини, ґрунт відповідний на дренованє, а властитель ґрунту, на котрім станула би фабрика дренів, мав би зобовязати ся давати доохрестним рільникам рурки дренові по цїнах фабричних. На той зазив Видїлу краєвого, відповіло 25 Видїлів повітових і товариств господарских, жадаючи заложеня у себе таких фабрик; 7 сказало, що відповість пізнїйше, а лише 9 видїлів сказало, що в их повітах не треба фабрик дренів, бо або ґрунти не потребують дренованя (суть то повіти: тернопільскій, збараскій, косівскій, теребовельскій і три в західній Галичинї), або вже мають фабрики (в Викотах, в Самбірщинї).
Після дотеперішних внесків, мали би повстати субвенціоновані фабрики дренів в тих місцевостях всхідної Галичини: в повітї бучацкім: в Порховій, в коломийскім: в Замулинцях, в надвірняньскім: в Майданї горішнім, в равскім: в Гуйчи, в Сокали, в повітї снятиньскім: в Рудниках і Залучу і в товмацкім: в Чорноліжцях.
Але ті всї фабрики не будуть готові вже на другий рік, бо грошей нема і суть технічні перешкоди. Однак Видїл краєвий заложить десять фабрик, то єсть: по дві в окрузї кождої експозитури бюра меліораційного: львівскої, краківскої, тарнівскої, сяніцкої і коломийскої. Пять фабрик заложить при помочи фонду краєвого (на тую цїль Сойм призначив на рік 1893 суму 5000 зр.), а пять при помочи держанням дотації меліораційної, котрої зажадав Coйм.
Коли би дещо з тих фондів Видїл краєвий заощадив, то закупить дренарскі знаряди для експозитур. Тепер нема на то нїякої дотації.
