Розбудова української преси в Німеччині

Поява тижневика "Українець" і двотижневика "Голос Гірника".
Берлін, в липні 1942.
Заповіджений вже нами часопис для українських робітників із зайнятих східних просторів в Німеччині появляється як ілюстрований, чотирьохсторінковий тижневик "Українець". Досі вийшли лише чотири числа цієї газети. "Українця" видає видавництво "Голос" Богдана Кравцева, редагує газету б. видавець інформаційного бюлетеня "Укрінс", Андрій Луців. Новий тижневик редагований на зразок "Голосу", але має окремі рубрики, як "Робітникам зі сходу під увагу" (розпорядки і поради), "Нам пишуть" (дописи читачів на різні теми) та "Вісті з батьківщини". Маси українського робітництва зі сходу, що на терені Німеччини уперше стрінулися з цілком для них новими порядками та інституціями, привітали появу свого органу з правдивим зацікавленням. У третьому числі "Українця" появилося заповідження нового розпорядку влади "про впорядкування заробітної платні для робітників зі сходу".
З датою 12 липня вийшло у видавництві "Ґлікауф"-у У Ессен-Рур з редакцією в Дортмунді і розсилковою централею у в-ві "Фремдшпрахендінст" в Берліні перше число "Голосу Гірника", фахового двотижнеика для рудокопів-українців в Німеччині. Як сама назва каже, новий часопис призначений для українських робітників, що походять в більшості з Донеччини та працюють по німецьких шахтах. "Голос Гірника" має за завдання фахову обслугу українського рудокопа та обзнайомлення його з умовинами праці в Німеччині та з нею самою. Зміст першого числа такий: "Рурський басейн сто літ тому назад", "Вугілля і річкоплавство", "Значіння здорових зубів", "Як маю поводитися з шахтярською лямпою", "Опіка хорими для українського гірника", "Значіння змісту гірничо-урядових правил", "Батьківщина й фах", "Німецько-українські вирази, найбільш вживані в гірній промисловості" та інше. В першому числі нового часопису — як звичайно — знаходимо досить багато коректорських і мовних помилок та перекручень, які мабуть вражатимуть читачів зі східної України, призвичаєних до доброї літературної мови. Треба сподіватися, що редакція нового часопису, через покликання фахових українських сил, усуне ці технічні недостачі, а також додасть окремі сторінки літератури, розваг та дописів з центрів перебування українського робітництва, чим безумовно піднесла б вартість часопису, та зєднала б собі симпатії його читачів.
КТВ.

22.07.1942

До теми