вислав в справі науки язика руского в львівских школах дївочих таке представленє до краєвої ради шкільної:
Висока Радо краєва шкільна.
Артикулом III-им закона краєвого з 22 червня 1867 В. з. кр. ч. 13 постановлено, що в кождій школї народній, в котрій часть молодежи уживає польского а часть руского язика, той язик, котрий не єсть викладовим, буде обовязковим предметом науки в границях школї відповідних.
Тоту постанову законну повторено в §.6 закона основного о школах народних з 14 мая 1869 В. з. д. 62, в котрім сказано, що о язицї викладовім і науцї другого язика краєвого рішає за порозумінєм з тими, котрі удержують школу, власть шкільна краєва в границях правом означених, отже по мисли артикулів II і III зaкoнa краєвого з 22 червня 1867 В. з. кр. ч. 13.
Вкінци і що-до шкіл видїлових покликано межи иншими в §.19 закона основного о школах народних з 14 мая 1869 В. з. д. ч. 62 також висше наведений §.6 того-ж закона. З того виходить безпосередно, що по мисли обовязуючих законів — краєвого з 22 червня 1867 В. з. кр. ч. 13 і державного з 14 мая 1869 В. з. д. ч. 62 в школах народних і видїлових, в котрих часть молодежи уживає польского а часть руского язика, язик рускій наколи не єсть викладовим, має бути обовязковим предметом науки.
І дїйстно пляни наукові для шкіл народних (публичних і приватних з характером публичним), оголошені инструкцією Високої краєвої ради шкільної з 15 мая 1875 ч. 6751 увзглядняють той стан правний що-до науки другого (невикладового язика, — при чім в тій же инструкції в уступі 9-ім уміщено постанову, що "наука другого краєвого язика єсть по мисли артикулу ІІІ-го закона краєвого з 22 червня 1867 В. з. кр. ч. 13 предметом обовязковим в школах з молодежію мішаною що до язика. Наука зачинаєсь від другого року науки обовязкової", — а в уступі 14-ім инструкциї додано, що тїла учительскі, укладаючи пляни науки, мають перестерігати, щоби не пропущено жадного предмету наукового, приписаного основним пляном для певної кляси.
То само постановив закон краєвий з 2 лютого 1885 В. з. кр. ч. 28 що-до шкіл видїлових, означуючи науку язиків [розумієсь краєвих] обовязковими предметами для хлопцїв (в артикулї VII-ім) і для дївчат (в артикулї IX-ім), додаючи дотично шкіл видїлових для дївчат, що наука чужих язиків (отже не краєвих!) може бути запроваджена яко предмет надобовязковий за призволенєм Високої краєвої ради шкільної. — Однакож мимо того в рескриптї Високої краєвої ради шкільної з 22 жовня 1886 ч. 12.428, оголошуючІм плян науки для женьскої школи видїлової у Львові, пропущено науку язика руского, — яко язика краєвого а предмету обовязкового.
Дїйстний стан справи представляє ся в той спосіб, що в школах народних для дївчат у Львові, а именно в школах міских: имени св. Антонія, имени Елисавети, имени Мицкевича, имени Марії Маґдалини, имени Пирановича, имени св. Анни, имени Конарского, имени св. Мартина, дальше в школї видїловій имени Ядвиги і в школах приватних Бенедиктинок вірменьских і Бенедиктинок латиньских — не учать цїлком язика руского яко предмету шкільного, хотяй до всїх тих шкіл учащають рік річно також дївчата рускої народности, отже всі тоті школи суть мішані що-до язика дїтей.
Тим способом дїєсь Русинам львівским велика кривда в их правах національних, з нарушенєм обовязуючих постанов законів: краєвого з 22 червня 1867 В. з. кр. ч. 13 і державного з 14 мая 1869 В. з. д. ч. 62. Не менше і під взглядом педаґоґічним наражена єсть сим чином молодїж шкіл львівских на прикрі наслїди. Школи народні і видїлові мають приспособити ученицї до семинарій учительских, де тоті мають уже бути на стілько підготовлені в язицї рускім, щоби могли в тій-же мові образувати ся на учительки до шкіл народних в рускій части краю. В якій-же спосіб має поступати наука в утраквістичній семинарії учительскій женьскій у Львові, єсли дївчата анї в народній анї в видїловій школї навіть не научили ся читати по руски?! Яке образованє винесуть Русинки по окінченю більше-клясових шкіл народних львівских, наколи ту не будуть образувати ся в науцї матїрного язика руского? В якій спосіб уможливить ся дївчaтaм вступ до всяких практичних заводів, наколи они не будуть знати навіть другого язика краєвого?
З тих причин товариство політичне "Народна Рада", заступаючи интереси народу руского, упрашає сим:
Зволить Висока краєва рада шкільна зарядити в як найкоротшім часї зміну пляну наук в львівских школах народних для дївчат і в школї видїловій для дївчат в той спосіб, щоби в тих-же школах запроваджено науку язика руского яко предмету обовязкового.
Від видїлу товариства політичного "Народна Рада" у Львові дня 17 н. ст. червня 1892 р.
