◦ ◦ ◦ ◦

Турецький посол про можливість другого фронту
АНКАРА, 13 червня. Начальний редактор офіціяльного турецького часопису "Улюс" посол Ріфкі Атай займається у вступній статті ще раз справою другого фронту проти Німеччини, що його жадає Совєтський Союз. Ріфкі розсліджує можливості офензиви в західній Европі та зазначує, що Велика Британія не може думати про те, щоб творити другий фронт, тимбільше, що ситуація на сході не складається для Англії корисно. Увесь тягар майбутнього німецького наступу мусить тому без сумніву нести сам Совєтський Союз. Коли під цю пору панує на сході назагал спокій, то не треба цим обманюватися. Німеччина стане на сході зовсім певно у відповідній годині активною. Керч, Харків і Севастопіль доказують вистарчаючо, що Німеччина може перейти кожної хвилі до офензиви. Цікава річ, так підкреслив турецький журналіст, що не Велика Британія, але Німеччина сама створила другий фронт: а це в північній Африці! Це є незаперечний вияв німецької сили, бо коли Німеччина не могла б собі на те позволити, тоді Роммель не зачинав би свого наступу.
Італійське воєнне звідомлення
РИМ. 13 червня. — Головна Кватира Італійських Збройних Сил повідомила 12. червня 1942:
У четвер вранці італійська та німецька змоторизована піхота добули приступом сильно розбудоване та завзято боронене становище Бір Гахайм.
Наступ попередив сильний концентричний артилерійський вогонь. Його піддержували масові атаки дуже сильних повітряних ескадр. Число полонених перевищує 2 тисячі. Добича дуже велика. Вона охоплює велику кількість гармат та інших бойових засобів, які по більшій часті ще можна вживати. На терені боїв в короткому часі нараховано понад 1.000 полонених. Частина залоги, яка переважно складалася з французьких бунтівників, пробувала врятуватися втечею. Втікачів переслідувано, а бойові літаки держав осі безупинно їх атакували. Вони зазнали чергових дуже важких втрат в людях та в матеріялі. Випад британських панцирних сил на північ від Бір Гахайму розбився об успішний та на коротку віддаль цільний артилерійський вогонь дивізії "Арієте", що обернув внівець атаку ворожих панцирних возів, з яких більшу частину розпорошено.
Летунство і далі атакувало вороже запілля, запалюючи або пошкоджуючи велику кількість панцирних возів та інших підвод постачання. У повітряних боях німецькі винищувачі збили пять британських літаків.
На Середземному морі ми втратили один есмінець, що одержав поціл торпеди та потонув. Ще оди есмінець тієї самої величини потонув, наїхавши на морську міну. Більшість залоги врятована. Родину повідомлено.
Число вбитих підчас ворожої повітряної атаки на Тарент зросло з 20 на 41. Кілька бомб, скинутих минулої ночі на передмістя Таренту, не спричинили ніяких шкід, ані жертв.
Фінське воєнне звідомлення
ГЕЛЬСІНКІ, 13 червня. — На Карельській вузині наші війська відбили дві атаки ворога, підготовані сильним артилерійським вогнем. Кільком ворожим групам вдалося пробитися аж до наших перших окопів, відки їх протинаступом вибито. Ворог втратив підчас цього 100 осіб вбитими. На вузині Авнус вогнева діяльність була жвавіша, як звичайно. Наша артилерія нищила бункри ворога, обстрілювала приміщення, розігнала одну транспортову колону в 40 самоходів та ворожи відділ в силі чети і завдала йому втрат. Наші гранатомети вибили половину ворожого відділу в силі 30-ох вояків, що продерлися аж у передпілля наших баз. В атаках, що їх повів ворог, у південній частині східного фронту, прогнала його наша артилерія й піхота. Ворог завернув з втратами на свої вихідні становища. На середньому й північному відтинках цього фронту не віднотовано ніякої важнішої бойової діяльности. Останніх 24 годин ворожих налетів у наше запілля не було.