◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Еміграція. В місяци маю приїхало до Освіцима, з наміром еміґрувати до Америки 1431 осіб, а з них 1247 осіб з Галичини, 14 з Буковини, 2 з Країни і 168 з Угорщини. З того числа завернула поліція з дороги задля браку пашпортів або достаточних средств на дорогу 94 осіб, а то: 90 з Галичини, 1 з Буковини, 2 з Країни і 1 з Угорщини. З галицких повітів доставили виходцїв: ясельскій 255 осіб, сяніцкій 142, тарнівскій 141, коросняньскій 81, ново-сандецкій 63, горлицкій 57, мілецкій 56, калускій 52, ропчицкій 47, домбровскій і новоторгскій по 39, пильзненьскій 38, ряшівскій 33, стрийскій 27, ліській 25, самбірскій 21, долиньскій 18, кольбушівскій 16, мисленицкій 13, лиманівскій 12 осіб — всї инші повіти виказують понизше 10 осіб. До суду віддано 13 виходцїв за намірену утечу перед войсковою службою або за подорож на чужі пашпорти. Вернуло-ж в маю через Освіцим з Америки 655 осіб а з них 496, з Галичини, 64 з Буковини і 95 з Угорщини.
Зміна власности. Маєтність Кудерявцї, в повітї золочівскім, купив від Анг. з Поляновских Келяновскої, Єроним Лодиньскій, властитель Милятина старого.
Розправа карна відбула ся вчера в краєвім судї карнім против Ерн. Брайтера і Алекс. Окаєвского, обжалованих о провину против закона о зборах, длятого, що не донесли дирекції поліції о зборах відбутих для завязаня товариства наукового Nauka. Оборонець обжалованих, д-р Панет, зазначив на вступі своєї промови, що коли перед 25 лїтами видавано в падолистї закон о зборах, а місяць пізнїйше закон основний, ґарантуючій в §. 12 свободу зборів, члени тїл законодатних певно не думали, що в роцї, коли Австрія буде обходити ювілей чвертьвікового истнованя конституції, власти політичні зачнуть интерпретувати закони в дусї незгіднім з основними законами. Відтак виказав оборонець, що скоро обжаловані розіслали поименні запрошеня на ті збори і збори ті не були для всїх приступні, то не були обовязані доносити о тім поліції. Трибунал прихилив ся до внесеня оборонця і увільнив обох обжалованих.
З Вашківцїв над Черемошем доносять до Gaz. Polsk-ої, що в ночи 1 н. ст. червня закрали ся злодїї до тамошного римо-кат. костела, порозбивали замки і скарбонку, але не найшовши в нїй грошей, винесли ся незамітно. Костел віддалений ледве кілька кроків від громадскої канцелярії, де повинна сторожити поліція.
П. Омелян Бертеміліян Браєр, звістний львівскій промисловець, отвирає дня 15 н. ст. червня заведенє лїчниче "Маріївка" коло Львова. Заряд заведеня удїляє на жаданє всяких информацій.
Перехованє попелу померших осіб. Одна вдова подала до міністерства просьбу, щоби їй вільно було зібраний і замкнений в урнї попіл єї чоловіка, що помер за границею, спровадити до Австрії і задержати в своїм приватнім мешканю. Міністерство внутрішних справ, порозумівшись з міністром просвіти і міністром судівництва, відмовило згаданій просьбі а то з таких причин. З огляду на санітарно-поліційні закони не можна вправдї — як висказала ся найвисша рада санітарна — нїчого закинути переховуваню попелу померших в приватних мешканях, однако і ся рада — не могла не висказати деяких сумнївів що-до сеї справи, тим більше, що поступованє дотичних осіб з тим нешкідним попелом усуває ся з під нагляду санітарно-поліційного. Міністерство віроисповіданя піднесло сю обставину, що мощі повинно ся все хоронити в посвящуваній земли. Христіяньскі віроисповіданя добачили би в позволеню, похоронити мощі замість в земли в приватних мешканях, тяжку оскорбу христіяньского культу померших і нарушенє релігійних поглядів на сю справу. Вкінци не можна знати, які наслїдки вийшли би з такого приватного посїданя мощей з огляду на забобонність, реліґійний фанатазм або инші ексцентричности ума.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громаді Рогачин, в повітї бережаньскім, 100 зр. на будову школи. — Презенту на опорожнену римо-кат. парохію св. Антона у Львові одержав кс. Володислав Гицкевич, довголїтний вікарій при парохії св. Николая. — Нинї т. є. в суботу дня 11 н. ст. червня о годинї 8-ій вечером відбуде ся в церкві св. Юрія у Львові вінчанє п. Якима Греняка, складача друкарнї Товариства им. Шевченка і члена кількох руских товариств з панною Анною Фитю.