◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вечерок в память даної свободи д. 3 (15) мая устроїли питомцї львівскої духовної семинарії вчера з дуже богатою проґрамою. У вступнім слові зазначив питомець К. теперішний невідрадний стан селяньства, котре, неприготоване до користаня з прав свобід конституційних а полишене ревної опіки верств интеліґентних, не може двигнути ся так, як би повинно. Вказуючи дальше на велике значенє гадок піднесених автором статьї, уміщеної в 98 н-рі "Дѣла" під заг. "Гадки про нашу будучність", візвав присутних товаришів, щоби дали почин до зреалізованя тих там поданих думок. — Виголошена деклямація "Великдень" з "Паньских жартів" зробила на всїх присутних велике вражінє. — З части музикальної годить ся піднести новий твір нашого композитора О. Нижанковского п. заг. "Серенада" [квартет], котрого відспіванєм зробив автор своїм товаришам милу несподїванку. — По скінченім вечерку удали ся участники до гарно пристроєного пишною зеленію красніючого і рясно освіченого штучними огнями семинарского огорода з веселою піснею на устах: "Ще не вмерла" і "Мир вам братя". На закінченє торжества відспівано в церкви семинарскій по скічених молитвах многолїтство Є. Вел. цїсареви Франц-Іосифови І.
З Відня пишуть нам: Дня 14 н. ст. мая відбули ся загальні збори товариства "Сїч" і на тих зборах, дуже бурливих, вибирано видїл. До видїлу увійшли п.п. на голову Евгеній Левицкій, бувшій голова "Академ. Братства" у Львові, на заступника голови п. Ив. Біленькій ученик технольоґічного института, а на членів видїлу: правник Л. Бачиньскій, правник Кость Петровскій і медик Ярослав Бурачиньскій.
Будова "Народного Дому" в Коломиї, котра мала почати ся вже сеї весни, заснїтила ся і не знати коли видїл сего института до неї приступить. Причиною сего сумного факту єсть — як пише "Русская Рада" — байдужність тамошних Русинів. Доси ще не звезено каміня на фундаменти. Єще в мартї звезли до Мишина і Стопчатова кількадесять фір каміня та доси, по причинї весняних робіт, не доставлено єго до Коломиї. Вправдї обіцяли березівскі селяне доставити по роботах кількасот фір а селяне з Мишина і Ковалівки привезли 30 фір каміня з Текучи, але сего ще за мало. Також балинецка громада обіцяла своїм коштом доставити з Чортівця хоч 5 сягів лупаного каміня, як скоро лиш люде обвеснують. Реґуляція ґрунту на котрім має стати "Народний Дім" вже в роботї. Коломийска каса ощадности відступає Народному Домови ґрунт від улицї а бере за тоє часть ґрунту положеного в задї. Доси ще границї не витичені і длятого не можна приступити до докладного спорядженя головного пляну.
Братоубійство. B Лїсневичах коло Львова лучила ся така пригода: Дня 12 н. ст. мая вернув Трофим Сташків, 25-лїтний господар, женатий, з торгу в Щирци і вийшовши на огород, о котрий вів спір з братом, почав єго міряти а відмірявши на свою користь близько матер землї вбив в ню кіл, щоби назначити межу. Старшій єго брат Дамян, видячи се, вийшов з хати і розгнїваний на брата, вирвав кіл з землї і так ним ударив брата по голові, що той упав на місци трупом. Братоубійника арештували жандарми і відставили до суду.
Намірене самоубійство. В Грибовичах коло Львова стрілив до себе 17-лїтний практикант львівского уряду податкового, В. Ф., син офіціяла почтового. Куля револьверова застрягла в грудях нещастного і дуже мала надїя уратувати єго житє. Причиною самоубійства мала бути зла кваліфікація, яку єму дав старшій поборець податковий Розенфельд. Отець самоубійника удав ся до віцепрезидента п. Коритовского і до старости Чарковского з просьбою, щоби зарядили слїдство в тій справі, що єму оба приобіцяли.
Небезпечний скок. Перед кількома днями — як пише Gazeta Polska — з поїзду поспішного, котрий їхав зі Львова до Черновець, недалеко стації Лужани, вискочив з ваґона 3-ої кляси молодий мужчина, одїтий порядно. Поїзд ишов цїлою силою пари, однако відважний збіглець скочив так зручно, що лиш кілька секунд лежав в рові, потім встав і пійшов скоро в поле. Причиною сего небезпечного скоку було се, що подорожний мав доплатити кількадесять кр. до білєту їзди, хибно купленого, а тої дрібної квоти не мав. Щоби не встидати ся, утїк з поїзду, виставляючи житє на небезпечність.
Заведенє стоячого письма в школах. В кількох клясах нїмецкої школи мужескої в Трієстї роблено від кількох місяцїв проби з стоячим письмом. Проби ті мали принести такі надзвичайні користи, що учителї висказали ся одноголосно за заведенєм стоячого письма в школах. В наслїдок того видало тамошне намістництво [яко краєва рада шкільна] розпорядженє, щоби від початку 1892/3 шкільного року заведено в згаданій школї письмо стояче.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Оришківцї, в повітї бобрецкім, 100 зр. на будову школи. — В Пятицерквах на Угорщинї залила вода в наслїдок хмаролому копальню вугля в котрій згинуло 21 людей.