Централя протитуберкульозної акції в Галичині
Львів, 28 квітня. Комплекс будинків у затишній закутині центральної частини Львова при Шльосбергштрассе (к. Театинська) 1, що до війни в 1939 р. був заведенням для хронічно хворих, а за большевиків карним заведенням НКВД для малолітніх, наче під дотиком чародійної різки перемінюється у зразкову лічницю — Туберкульозну Клініку міста Львова. Руїнницька господарка большевиків та воєнні дії довели старий поманастирський і сусідні будинки до жахливого стану. Тепер при видатній допомозі урядових чинників ідуть основні ремонтні роботи, які почалися зараз після приходу німецьких військ і входять уже в свою кінцеву стадію. На просторому подвір’ї, на довгих коридорах, у численних кімнатах і залях кипить праця, працюють мулярі, монтери, йдуть малярські роботи. Користаючи з ввічливости директора клініки д-ра Т. Воробця, що зараз після втечі большевиків узявся до організації центральної туберкульозної клініки, оглядаємо її й познайомлюємося з її життям та працею.
Клініка складається з трьох будинків, получених із собою для вигоди хворих спеціяльно побудованими коридорами та переходами. Ремонтні роботи у двох будинках, де приміщуються хворі, вже в основному покінчені. Всюди панує зразковий лад і чистота. Залі просторі, соняшні й ясні, долівка блискуча, устаткування гарне й доцільне. Будинки забезпечені центральним огріванням, біжучою водою, лазничками та всіма потрібними санітарними інсталяціями. У третьому поманастирському будинку, з грубезними мурами, низькими залями, луковато вигнутою стелею, вузькими коридорами ще відбувається ремонт. Цей будинок призначений виключно для дирекції й адміністрації клініки, для лабораторій, кабінетів, аптеки, бібліотеки. Ці поважні грубі мури знаменито сприятимуть науково-дослідній праці лікарів-спеціялістів, що мають тут свою окрему конференційну залю.
У підвалах будинку міститься зразково уладжена кухня, харчівня для дижурного персоналу, стерилізаційний апарат, кітли центрального огрівання і т. п.
Під цю пору клініка вже розпоряджає 110 ліжками, а запланована є на 180 ліжок. Вона має відділи: хірургічний, внутрішній для жінок і мужчин та окремий для дітей. Клініка розпоряджає усіма потрібними санітарними та гігієнічними уладженнями, як: окремим хірургічним відділом з модерною операційною залею, рентгенологічним кабінетом, аналітичною й хемічною лабораторіями, стерилізаційною апаратурою, аптекою.
При клініці основано перший раз на нашому терені відділ праці для хворих з власною фабрикою свічок та іншими робітнями (напр. шклярською), де працюють легше хворі під лікарською опікою. У цей спосіб клініка не лиш повертає хворим здоров'я, але й виховує їх суспільно. Слід підкреслити, що ці робітні, головно свічкарня, були в самих початках найважнішим джерелом доходів клініки.
Клініка співпрацює тісно з чотирма міськими протитуберкульозними пораднями та є клінічно-організаційною централею для санаторії для дорослих у Голоску та для дітей у Брюховичах.
Її праця йде у двох напрямах: практично-лікувальному та науково-дослідному.
Туберкульозна клініка — це перше цього роду лікувальне заведення на терені Львова і краю. Бо ані за польських, ані за большевицьких часів ця справа не була якслід поставлена. Самостійних туберкульозних клінік тут не було, були лиш окремі туберкульозні відділи при університетській клініці, при лікарні Суспільної Обезпечальні і т. п., при тому кількість ліжок була невеличка.
Коли ж візьмемо під увагу, що туберкульоза — це суспільна недуга, яка спеціяльно в нас навіть за мирних часів збирала найбільше жертв, то створення осередка боротьби з нею, яким являється Туберкульозна Клініка у Львові, треба вважати явищем наскрізь позитивним, яке у великій мірі причиниться до поборення цієї язви. Станеться це тимбільше, що Клініка згуртувала в себе найкращих спеціялістів і завдяки тому є єдиним лікувально-науковим осередком боротьби з туберкульозою не тільки у Львові, але й у цілому краю.
