Львів, 24. цвітня 1917
Народний Комітет, начальна управа української національно-демократичної партії, по нарадах в днях 21. і 23. цвітня с. р., вислухавши полїтичного звіту свого голови п. д-ра Левицького, ухвалив оголосити отсю заяву:
1. Народний Комітет, приймаючи з вдоволенєм до відома нові прояви принципіяльної готовости осередних держав заключити чесний для обох сторін мир з виключенєм завойовницького нaсильствa, закликає правлячі круги Монархії до дальшої енерґічної акції в сїм напрямі аж до приверненя нормальних відносин усїм війною навіщеним народам Европи, а з’осібна приверненя найтяжше навіщеному українському народови можности загоїти одержані рани і обезпечити свій дальший національно-полїтичний розвиток.
2. Витаючи нову, серед воєнної руїни скристалїзовану ідею мира без переможених і без насильства над народами дотичної землї. Народний Комітет висловлює переконанє, що ся нова засада знайде своє здійсненє не лише на будучім мировім конґресї і в міжнародній полїтицї по нїм, а ще в більшій мірі стане провідною максимою у внутрішній полїтицї ріжноплемінних держав і країв, з окрема в Габсбурській Монархії, — і добачує у недавнім відзиві з найвисшого місця заступників нїмецького народу в Австрії з підчеркненєм рівноправности всїх народів і потреби перестрою Австрії в сїм дусї та в рішеню теперішного правительства занехати всї ті виїмкові зарядженя, якi булиб нарушенєм пpав якого-небудь народу в державі, — заповідь нової доби в розвитку Монархії, яка піде на зустріч головному завданю національної ідеї Австро-Угорщини сотворити всїм народам сеї Монархії умови самостійного національного розвиткy, в з'осібна також піде на зустріч програмі Українцїв: утвореня з українських етноґрафічних територій Австрії і Угорщини автономних національних провінцій.
3. Згадані признаки мової орієнтації внутрішної полїтики в Австрії велять Народному Комітетови вірити, що мнимо заповіджена переміна державно-правного відношеня Галичини, суперечна однодушній волї українського народу в Австрії й поза нею, вже остаточно занехана та що на будуче всяке уладнанє відносин українських територій до держави буде нїколи підняте й переведене без згоди правних заступників українського народу І проти її волї; з-окрема застерігаєть ся Народний Комітет як найрішучійше, щоби вироблений колом польським і т. зв. мінїстерством для Галичини проєкт відокремленя, який є наругою над ідеєю рівноправности і самоозначеня національного, був правительством браний за підставу до якої-небудь акції, та взиває українських послів, щоби кожду пробу перевести сей проєкт в парляментї чи повз ним, унеможливили всякими доступними їм cпoсобами та щоби передумовою всякої державно-правної зміни у становищи Галичини зробили попередний поділ її на національно-територіяльній основі.
4. З приводу упадку царського ладу в Росії, до чого причинили ся немало й російські Українцї, витає Народний Комітет величаві прояви національної свідомости і змагань до полїтичного, культурного і господарського визволеня закордонних земляків, — прояви, які з одної сторони опрокинули твердженя супротивних Українцям кругів в центральних державах про недостачу національної свідомости серед російських Українцїв, а з другої дали доказ національної живучости і державної свідомости українського громадянства за кордоном, — і сердечно бажає йому дальших успіхів аж до здійсненя найвисших національних ідеалів.
