Сумна пригода лучила ся дня 15 н. ст. марта в селї Крушельници, совіта стрийского. Серединою того села перепливає широка і сильна гірска ріка Стрий, на котрій, мимо значної єї ширини (виносячої тут над 50 сяжнїв) і глубини нїкому не в голові поставити хоть якій такій міст, або зробити якій небудь перевіз через воду. Длятого забирає тут вода рік-річно свої жертви, тим більше що переходить туди головний і єдиний шлях до всїх сел лежачих на дорічу Стрия. Такі отже місцеві як і охрестні люде наражені безнастанно на крайну небезпечність і всїлякі нещастя. Одно з таких лучило ся минувшого вторка вечером. Коли именно в той час переїздило бродом пять крушельницких селян, везучих муку з млина, положеного на противнім березї на свій бік, надійшла несподївано більша вода, рушила велику масу висше стоячої криги і почала єї швидко нести в долину в напрямі до переправляючих ся через воду. Переїзджаючі будучи значно низше від місця, з котрого крига рушила ся, не могли єї добре видїти, тож мимо того, що були ще при самім березї і чули страшенний крик людей, щоби вертали ся, не послухали тих-же і поїхали дальше водою відай за-для того, що надїяли ся, що крига ще их не захопить а може і для того, щоби не лишити ся на чужім березї, з відки нема способу нераз і через кілька днїв дістати ся домів. Вже переїхали були більшу половину ріки і були недалека свого берега, коли прибуваюча вода ударила куснем криги о віз, перевернула єго і почала чвалом нести в долину. Якимсь дивом удало ся трем селянам вискочити з воза на велику перепливаючу відкосу ледову а з тої на привернені відкоси і так уратували ся. Двох лишило ся в водї. Один з них мав ще на стілько смілости, що перетяв упряж кіньску і пустив конї, але єго самого вхопила вода і серед куснїв криги несла бистро в долину. З великою бідою та з пожертвованєм власного житя виратував єго один з людей і витягнув на берег, з-відки на пів замороженого і покалїченого кригою занесено єго до села. Пятий, Василь Галїв, утонув і доси ще не віднайдено єго тїла.
19.03.1892