◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Шевченківська Академія. Врочисте святкування 81-их роковин народження великого українського Кобзаря. І знову по двох роках перерви традиційна Шевченківська Академія. У святочному піднесенні, із справжнім пієтизмом до Найбільшого Українського Поета. Без пропагандивних лозунгів, без політичного викривлення, практикованого загально в останніх двох роках. Святочно зібрана публика виповнила простору залю Львівського Театру по береги. У скупченні, майже з побожністю вислухали приявні стоячи міцних слів "Заповіту" в композиції Б. Лятошинського та в виконанні Українського Національного Хору у супроводі симфонічної оркестри під орудою Льва Туркевича. "Заповіт" зробив справді сильне, незабутнє враження. Промову виголосив проф. д-р Василь Сімович. Він звернув головну увагу на політичні поеми Шевченка та присвятив більше місця інтерпретації поеми містерії п. н. "Великий льох", що є завершенням імпозантної творчости Поета з періоду "Трьох літ". Відчувалось, що говорить визначний шевченкознавець після довгих і глибоких студій: шевченкознавець, який у багатій творчості Поета зумів знайти справді глибокі слова сили та віри. Концертну частину Свята заповнили композиції українських композиторів до слів Шевченка. Український Національний Хор у супроводі оркестри під орудою Льва Теркевича відспівав милозвучно "Ой чого ж ти почорніло" в композиції Л. Ревуцького. Дві пісні до слів Шевченка: "Ой люлі, люлі" В. Барвінського та "Минають дні, минає літо" С. Туркевич-Лукіянович відспівала з ліричним теплом оперна співачка п. І. Туркевич-Мартинцева. Чоловічий хор "Сурма" під орудою О. Плешкевича виконав удатно "Сонце заходить" С. Людкевича та "Утоптала стежечку" Ф. Колесси. В другій частині Академії виставлено силами Українського Театру поему-містерію "Великий льох" у драматичній обробці. Гр. Меріяма-Лужницького та в постанові В. Блавацького. В інтерпретації артистів Українського Театру: О. Кривіцької, В. Левицької, О. Горницької, О Купчинсьчої, Е. Шашарівської, О Рудакевич, І. Гірняка, Я. Рудакевича, Лаврівського та інших — поема, що є завершенням політичного вислову нашого Геніяльного Поета, залишила велике враження. Кріпкі слова з поезії "Суботів", якою дир. В. Блавацький закінчив виставу, залишились глибоко в душах святочної громади.
Українська програма в радіо. Завтра, в середу, 11-го березня, від год. 10.30 до 11-ої ранку Львівська Радіовисильня передає другий концерт із циклю Лисенківських передач. У програмі концерту Сюіта в старому стилю на тему українських народних пісень і Друга українська рапсодія в виконанні піянстки п. Галі Левицької.
Тарифа поштових пересилок. Розпорядок з дня 10-го лютого ц. р. вводить нову тарифу поштових оплат, що обов’язують у поштовому русі на терені Генерал.-Губернаторства та у поштовій сполуці між Генерал-Губернаторством і Райхом разом з Альзацією, Льотарингією та Протекторатом Чехії й Моравії. У тих нових приписах зайшли великі зміни, що відносяться до оплат пакетових пересилок. Коли дотепер існували лиш чотири категорії пересилок, залежно від їх тягару, то сьогоднішня тарифа бере під увагу тягар посилки й відстань транспорту; ця відстань поділена на полоси. Напр.: давніше за 5 кг. пересилку платилося 1.20 зол. без огляду на відстань. Сьогодні за переслання її у першій полосі (до 75 км) платиться тільки 66 гр., у другій (від 75—150 км.) — 80 гр., а щойно від третьої до п'ятої полоси оплата виносить 1.20 зол.
Вартісні пересилки поштою. Згідно з поштовими приписами у внутрішньому обороті в Генерал.-Губернаторстві, як теж поштового зв'язку Генерал-Губернаторства з Райхом разом із Альзацією, Льотарингією та Протекторатом Чехії та Моравії, поштові уряди приймають запечатані посилки з поданням вартости в довільній висоті, якщо тягар посилки не буде більший, як 20 кг. За окремою доплатою в квоті 2 зол. поштові пересилки висилати можна, як пильні. Для листів за післяплатою нова розцінка передбачує найвищу суму: 40 зол.
На свіжу могилу проф. Якова Яцкевича. 7-го ц. м. відпровадили львівські громадяни на місце вічного спочинку, бл п. Якова Яцкевича. Був це доволі рідкий у нас тип завзятущої і впертої у своїх змаганнях людини. Уроженець м. Стрия ходив там до гімназії, а через військову службу перервав науку, не закинув її, і по відбутті служби склав семінарійну матуру. Учителюючи у гірському селі Скільщини, а опісля у Волинках б. Львова, склав виділовий іспит разом із своєю дружиною, дальше гімназійну матуру та покінчив філософію у Львові. Надрукував історичну працю з семінара проф. Грушевського, здав учительський іспит і перейшов на працю до гімназії. Брав теж участь у громадському житті. Дуже живу діяльність розвинув, між іншим, у Львові організуючи Городецьке передмістя, виголошуючи популярні виклади та ведучи протиалькогольну акцію. Перейшовши на емеритуру, влаштував він своєрідну середню школу в Стрию, в якій намагався получити елементи загальної освіти з працею в церкві, громадських установах, на ріллі, в саді, щоб так виховати освіченого сільського діяча. В часі большевицької неволі директорував у сер. школі в Сокалі, а в останньому час працював у Господарському Відділі Дистрикту, хоч мав 72 роки життя. В. Й. П.!