◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Заосмотренє водою міста Львова було предметом нарад товариства приятелїв здоровля. Инжинір зелїзницї Кароля Людвика, Тушиньскій, предложив проєкт устроеня нових водопроводів з Голоска і Білогорщі де єсть найлїпша вода. Кошти загальні винесуть півтора міліона зр. Проєкт сей знайшов загальне одобренє серед зібраних і на внесенє радного міста Іонаша ухвалено, щоби товариство внесло до ради міскої меморіял з проєктом инжиніра Тушиньского.
Маєток міста Львова має тепер вартість 13,438.656 зр. Цїла та сума складає ся з слїдуючих позицій: 1) Miскі маєтности земскі і лїси вартости 269.920 зр., будинки економічні 21.054 зр., пропінація (по викупнї) 86.669 зр., право ловів 6.103 зр., разом 383.746 зр. 2) Вартість землї в містї (807 морґів 330 квадр. сяжень, не вчисляючи в те площ, улиць і т. и.) 27.000 зр. 3) Вартість міских будинків 3,532.230 зр., з чого припадає на ратуш 581.289 зр., заведенє сиріт 40.000 зр, торговий базар 63.544 зр., касарню ляндвери 118.439 зр., школу им. Сташица 152.614 зр., школу им. Мицкевича 107.100 зр., ґімназію Франц Іосифа 315.000 зр., школу им. Чацкого 127.019 зр. і т. д.; взагалї всї шкільні будинки представляють вартість 1,431.986 зр. 4) Цїнні пaпери і опроцентовані капітали виносять 249.434 зр.; а 5) вартість прав позичкових 9,245.847 зр.
Відомости статистичні міста Львова. Під таким заголовком вийде в другій половинї сїчня книжка міского бюра статистичного у Львові. Книжка ся обіймаюча 12 аркушів друку обнимає: 1) рух людности від р. 1881— 1891, 2) чинші мешкань в р. 1889/90 і зміни у власности недвижимій, 3) цїни збіжа за час від року 1804—1891, 4) консумція найважнїйших артикулів живности і потреб господарства домового в лїтах 1881—1890, 5) спеціяльний виказ цїн артикулів живности в роцї 1890, 6) зміни віроисповідань в лїтах 1887—1890, 7) школи народні публичні і приватні в лїтах 1886—1891 і 8) заведеня добродїйні в роцї 1890. В другій части заміщені результати спису людности року 1890. Цїна сего видавництва в дорозї передплати виносить 85 кр.
Инфлюенца. Задля инфлюенційної пошести в Ґрацу мусїли там позамикати усї заведеня наукові. В Россії розпаношуєсь инфлюенца в грізний спосіб. В Одесї занепало на сю недугу около десять тисяч осіб; в Кієві, Харкові і Кишеневі занедужала на инфлюенцу більша третина мешканцїв тих міст а в Кримі рівночасно з нею ширить ся ще й тиф. У Відни перестала вже инфлюенца виступати епідемічно. —У Львові занедужав на ню сими днями легко віцепрезидент краєвої дирекції скарбу, д-р Коритовскій. — Навіть в Хині почала инфлюенца виступати. Там занедужав на ню віцекороль Лі-гу-Чанґ, той сам, що вів тепер війну з хиньскими ворохобниками.
Президент містa Львова оголошує: В наслїдок ухвали ради міскої з дня 17 н. ст. грудня поручаючої маґістратови предложити внесеня що-до евентуального заведеня елєктричного трамваю у Львові, ухвалив маґістрат вислати зараз по святах директора будівництва міского, Гохберґера і професора електротехніки при тутешній політехніцї, Дзеслевского, до Відня і Нїмеччини, для зібраня пoтpiбниx дать що-до коштів будови і урядженя а відтак що-до коштів руху трамваю елєктричного так, що в короткім часї рада міска буде мати погляд що-до вибору між трамваєм кінним а елєктричним.

24.12.1891

До теми