До відомости всім, що будуть ставати до бранки.
До Українських Сїчових Стрільцїв вступити можуть лише роджені в рр. 1898, 1899, 1900. Охотники мають як найскорше написати зголошенє і переслати на адресу: Запасний курінь У. С. С. Свистїльники, почта Липиця долїшна (Ersatzbaon der k. k. ukrainischen Legion in Swystilnyky Post Lipica dolischna).
У відповідь на своє зголошенє дістануть покличну карту (Einberufungskarte). На підставі тої карти матимуть право приїхати безплатно до зборища Українських Сїчових Стрільцїв у Львові ул. Зиморовича ч. 20. Тут дістануть дальші прикази.
Приняти можна також всїх тих, що ставали до бранки, але були узнані за нездібних, а також всїх, що давнїйше служили в українськім стрілецтві а відтак дорогою висуду (супровіту) були звільнені від чинної служби.
Д-р Никифор Гірняк, атаман запасного куріня.
Заосмотренє хлїборобів в насїнє ярих збіж.
По думцї рескрипту ц. к. намісництва з дня 10. сїчня с. р. ч. 731/Ц. А. О. насїня ярих збіж, а то ячменю, вівса, ярого жита і пшеницї, а також струкових ростин видавати-муть ся рільникам або безпосередно і вже тепер через комісіонерів Краєвої Філїї Заведеня обороту збіжем, або посередно з маґазинів через ц. к. Староства.
І. Староство може позволити на видачу вівса і ячменю вже тепер і безпосередно від комісіонера лиш рільникам, що до котрих не заходить підозрінє, що вони насїнне збіже зужиють на иньші цїли пр. продажу, спожитє або викормленє. Господарі, котрі одержать насїнне збіже безпосередно з рук комісіонера, обовязані се збіже переховувати окремо від збіжа призначеного на зужитє, а староствам прислугує право переводити ревізії, чи то через мужів довіря, чи через жандармерію, в цїли провіреня, чи насїня не зужито або не продано. Хто збіже, закуплене на засів, зужив або продав, поповняв переступ з мін. розп. ч. 167 і припадає карі означеній в §.32 розпорядку.
Такій самій контролї підлягає збіже з власних засобів, які господар здеклярував як насїнне збіже, потрібне до обсїву власних піль, і тим самим вилучив його від примусової продажи комісіонерови.
II. Такі господарі, які насїнного збіжа не одержать безпосередно і вже тепер від комісіонерів, одержать його на кождий випадок на час, бо ц. к. староства обовязані є предложити ц. к. намісництву безпроволочно докладні викази збіжа, потрібного до обсїву піль поодиноких громад. Намісництво закупить в час збіже, а староство обовязане се збіже замаґазинувати по можности в кождій громадї, яка насїнного збіжа потребує, або в догіднім місци, так, щоби з хвилею видачі збіжа на засїв перевіз його не представляв нїяких трудностий.
III. Яре жито, пшениця і стручкові ростини не можуть бути дорогою маґазинованя передані господарям.
IV. Збіже видаєть ся лиш за готівку, по цїнї установленій розпорядком з 12. липня 1915 В. Д. 3. ч. 196. з додатком 2% від цїни купна за все набуте збіже і кромі сього з додатком 20 сот. за кождий набутий метр. сотнар збіжа, при чім набуваючий має понести кошти перевозу збіжа, або може сам собі його перевезти.
V. Комісіонери обовязані узгляднювати по можности бажаня рільників що до жерела, з якого бажали би набути насїнє.
VI. Згаданий в IV. уступі розпорядок установляє такі цїни збіжа (за 100 клґ.), важні до жнив 1916 р.: ячмінь 26 К, овес 26 К, жито 28 К, пшениця 34 К. Отже разом з додатками, згаданими в IV. уступі, цїна насїня (за 100 клґ.) винесе: ячмінь 26 К 72 сот., овес 26 К 72 сот., жито 28 К 76 сот., пшениця 34 К 88 сот.
При тій нагодї поновляємо наші попередні зазиви, щоби наші філїї безпроволочно зголосили в староствах запотребованє насїня свого округа і своїм впливом та інтервенціями постарали ся, щоби населенє в достаточній мірі і в час було заосмотрене в насїнє, а в разї потреби давали Головній Радї Товариства провірений матеріял в цїли інтервенцій у висших властий.
Краєве Товариство господарське "Сільський Господар" у Львові.