◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відгомони виборів соймових. Зі Стрия пишуть нам: Дня 1 н. ст. жовтня с. р. відбула ся в тутешнім судї розправа карна против Мендля Ротбарта і поліцая міского, котрі так ревно заходили ся при виборах соймових, що приарештували п. С. Корчиньского, кандидата нотаріяльного, і вдрулили єго до "холодної" на час виборів. Розправі проводив судья Кербер. По переведеній розправі Мендель дістав два тижднї арешту, а поліцая увільнено, против чого заступник прокураторії внїс відклик.

Пригадуємо, що дня 3 н. ст. падолиста с. р. відбуде ся вечерок з танцями товариства ґімнастичного "Сокіл" у Львові. Комітет розіслав 1200 запрошень. Хто би бажав погуляти а не дістав запрошеня, зволить зголосити ся до комітету [улиця Підвалє ч. 7.] що дня межи 5 і 8 годиною по полудни. До танцю грати буде повна орхестра 80-ого полку піхоти, під особистою управою капельмайстра. Буфет у власнім зарядї товариства.

Рускій декан, що встидає ся рускої мови. О. Мих. Тресньовскій, рускій парох Щирця, щирецкій декан з відзнаками крилошаньскими — встидає ся рускої мови і з властями переписуєсь по польски. Хто хотїв би о тім переконатись, може в нашій редакції побачити урядове письмо "L. 5." до "Świetnego с. k. Starostwa" з підписом: "gr. k. Urząd parafialny". Szczerzec 14 stycznia 1896. Trześniowski gr. k. paroсh".

Еміґраційний аґент, Мартин Герґель, 49-лїтний коваль з Лецкова, стане дня 27-го с. м. перед судом присяжних у Львові за обманьство. Ґерґель в часї еміґраційної горячки в грудни 1895 р. і в сїчни, лютім та мартї 1896 був еміґраційним аґентом а представляючи селянам, що за оплатою 10 зр. одержать білєт вільної їзди до Бразилії, вимантив від них 1715 зр. До розправи візвано 46 свідків а крім того будуть відчитані і письма деяких селян, котрих Ґерґель обманув, а котрі вже виеміґрували.

Похорони без священика в Кракові відбули ся оногди при великій участи робітників і селян. Хоронено Исидора Міхна, властителя крамницї в Чернихові і проводиря сторонництва людового в окрузї краківскім. Похід похоронний зачинала музика "Гармонії", відтак несено два вінцї з червоними лентами і написію: "Obrońcy praw ludowych — partya soсyalno-demokratyczna", дальше несли на плечах домовину робітники і селяне, а на кінци походу їхав караван і поступали товпи людей; нї хреста нї священика в похоронах не було. Про пок. Міхна оповідають сумну исторію. Міхно попав послїдними часами в неласку у властей політичних; замкнено єму крамницю, котру через шість лїт провадив і за котру платив правильно податки. Міхно зробив відклик і їздив кілька разів до Відня, та вкінци позволено єму на ново отворити крамницю, але заразом і засуджено вироком староства на 10 днїв арешту. Міхно, недужій на серце, так тим згриз ся, що коли прибув до Кракова на вибори до ради повітової, помер нагло на пораженє. Родина покійного удала ся до духовеньства з просьбою о участь в похоронах, але їй відмовлено; навіть особиста просьба у еп. Пузини на нїчо не здала ся, бо епископ відмовив послуги священичої, заявляючи, що покійний був прихильником кс. Стояловского і ширив єго ґазети. — Без молитви і покропленя тїла зложено домовину в гробі, а над могилою промавляли: Дашиньскій в имени соціялістів, академік Войнар яко син селянина і посол соймовий Вуйцік. Похорони викликали велике вражінє в Кракові.

Велике обманьство викрито у Відни в урядї почтових кас ощадности. Обманьства допустив ся якійсь невислїджений доси злочинець в той спосіб що фалшував на чеку знак контрольний. В наслїдок того виплатив заряд почтових кас ощадности обманцеви квоту 12 000 зр. Поліція слїдить і визначила 500 зр. за викритє обманця.

Дѣло