◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальний збір членів института "Народний Дім" у Львові має відбути ся сего року, имовірно 8-го н. ст. грудня. [Статут того института приписує що загальні збори мають відбувати ся бодай що третій рік].

Рускі радикали мають зїхати ся до Львова на нараду в днях 26 і 27 н. ст. сего місяця. В проґраму зїзду поставлено: справозданє в руху радикального в краю; справу виборів до ради державної; справу орґанізації партії; справу видавництв партійних і внесеня участників збору.

Процес из-за "московских рублїв". Півтора року тому, як редактор Gazet-и kołomyjsk-ої Богдан Мардиросевич закинув в своїй часописи коломийскому адвокатови д-рови Володимирови Дудикевичеви, що він єсть московским аґентом і дістає рублї, за котрі уряджує різні збори і забави. Д-р Дудикевич почув ся тим висказом покривджений і внїс до суду жалобу на згаданого редактора. Слїдство вело ся півтора року, аж отсе на суботу 19-ого с. м. назначено в тій справі судову розправу. Обжалуваний редактор підняв ся переводити доказ правди, а межи покликаними ним свідками є бувші ученики коломийскої ґімназії а тепер академики, є кількох священиків і людей з світскої интеліґенції, між иншими проф. д-р Смаль-Стоцкій з Чернівцїв. На всякій спосіб розправа заповідає ся цїкаво.

Огнї. Дня 14 с. м. вибух огонь в Ладичинї [тернопільского повіту] около 3-ої години з полудня, коли майже цїле село вибрало ся на ярмарок до сусїдного місточка Микулинець, а прочі вийшли на роботу в поле. Полишені дома дїти розложили огонь під стіжком і почали печи кукурузу. Стіжок займив ся, а від него почала горіти хата і будинки господаря Зелиньского. Ратувати не було кому і аж прибувшій огневій сторожи з Микулинець удало ся зльокалізувати огонь, котрий знищив до тла девять господарств. Шкода велика, а лише три господарства були обезпечені.

Страшну мачеху — жидівку Ангавхову і єї чоловіка арештовано вчера, коли виходили з божницї при улици Боїмів. Ангавхова була вдовою, коли віддала ся за ґрайзлєрника Ангавха, і від того часу заступала матїр 12-лїтній дочцї Ангавха Рухли. Дочка тая якось нагло вмерла і вже похоронено єї, коли прокураторія дістала безименне донесенє, що Рухлю отроєно. і справдї переведена по відкопаню тїла секція виказала затроєнє apшеником. Мимо того, що вчера був у жидів "судний день", зараз зїхала комісія і в присутности арештованих перевела ревізію цїлого мешканя. При ревізії знайдене якійсь білий порошок в сїннику. Може бути, що той порошок єсть аршеником; се доперва має виказати розбір хемічний. Слуга Ангавхів зізнала, що в передодень смерти Рухлї мачоха до звичайної кави долила чогось з иншої посудини; від того Рухля потім почала жалуватись, що єї "пече в серединї" і просила води, але їй не дали. Через весь час ревізії залягали улицю товпи жидів, дуже нерадих, що помішано им таке велике свято...

Звір а не чоловік. Вчера перед судом присяглих у Львові перевела ся карна розправа против Ивана Сокола з Потурицї в повітї сокальскім, обжалованого о убійство своєї жінки. Сокіл має тепер до 50 лїт, а перед 13 лїтами оженив ся зі старшою від себе заможною дївчиною Маріянною, і лиш завдяки їй ледар той не згинув з голоду. Незадовго по вінчаню почав він знов пити і виносити все з хати, руйнуючи цїле господарство своєї жінки, а в додатку ще й бив єї часто. Так бідувала Маріянна аж до сеї весни. Коли то одного вечера Иван прийшов пяний до дому, вирвав кіл і ним розвалив жінцї голову. Коли побачив кров, то так роззвірив ся, що бив нещастну жінку кoлом доти, аж поломив всї кости. При розправі не міг на свою оборону нїчого сказати. Розправа виказала таку страшну звірячість і недостачу хоч-би дрібочки совісти у того чоловіка, що навіть оборонець зрік ся послїдної промови до судьїв присяглих, а тії потім одноголосно потвердили вину убійника. Трибунал засудив єго на сїм лїт тяжкої вязницї заостреної темницею в кожду річницю злочину і постом що місяця.

Незвичайну петицію — бо з сїмома міліонами підписів — вручив недавно "Союз христіяньских женщин світа" анґлійскій королевій Вікторії. Петиція тая зредаґована в 44 язиках і домагає ся підмоги правительственних властей в боротьбі з алькоголізмом і опіюмізмом.

Чорна дама. Від тиждня цїлий Відень о нїчім иншім не говорив, як лиш о "чорній дамі", котра украла дволїтну дитину, русявого Пепця. Крадїж наступила в білий день і при вельми чудних обставинах. Малий Пепі, босоніж, вийшов зі своєю 8-лїтною сестричкою на прохід на улицю. Нараз явилась якась панї, одягнена на чорно, і закликавши дїтей до себе, повела их кілька улиць дальше. Відтак вступила з дїтьми до торговлї з напитками і майже на силу влила дїтям до губи по чарцї коняку. Пепі від разу замоморочив ся і уснув на руках панї, а тогдї дала панї дївчинцї срібного реньского, щоби пійшла купити собі за 4 кр. сливок. Коли дївчинка вернула, не було вже нї панї нї єї братчика. Родичі донесли поліції, але вислїдити паню не пройшлось так легко, бо при доходженях можна було оперти ся лиш на неясних зізнанях дївчинки. Справу порушено в ґазетах, і нарід передміскій гуторив про небувалу доси подїю. До поліції надходили денно сотки листів, в котрих доношено всїлякі сплетнї; навіть приарештовано кілька пань одїтих чорно. Поліції удало ся вислїдити, що злодїйка дитини купувала в однім склепі черевички і чорні панчішки а відтак відїхала зелїзницею по за Відень. Аж передвчера поліція впала на слїд злочину і дізнала ся имени "чорної дами". В Кльостернайбурзї мешкала 30-лїтна дївчина Марія Барта, котрій перед місяцем умерла дволїтна дитина. Отець дитини, висшій урядник, платив що місяця на удержанє дитини, тож Барта з обави, що зі смертією дитини устануть єї місячні доходи, рішила ся вкрасти чужу дитину і підставити єї за свою. Коли аґенти поліційні увязнили Барту враз з єї служницею та відставили на дворець зелїзничій, щоби відвезти до Відня, Барта вийшла до виходків і там вистрілом з револьверу відобрала собі житє. При нїй найдено адресу женщини, котрій Барта віддала малого Юзя на вихованє. Хлопчика віддано опечаленим родичам, котрі були вже цїлком втратили надїю віднайти свою дитину.

Корабель "Фрам", на котрім Нансен дістав ся до північного бігуна, має бути виставлений на публичний вид. З зібраного тою дорогою доходу виставлять славному подорожникови народний памятник. Проєкт той подала спілка, котра на капітал основний може зложити 200.000 корон, і здаєть ся не довго треба буде чекати на потвердженє того проєкту.

Дрібні вісти. Против поєдинків виступили протестантскі пастори на відбутім вїздї в Бруншнику. — В Яслї засуджено на смерть почтиліона, 28-лїтного Іосифа Сливиньского, котрий знасилував 14-лїтну дївчину, а в додатку забравши у неї 50 кр. утопив єї в Вислоцї. — Вязня Іосифа Сливу, що втїк був 6-ого серпня з робіт при реґуляції гірских потоків, приставлено 13 с. м. до тутешного заведеня карного. — У Львові помер скоропостижко купець Генрик Мілєр в 55 р. житя. — В львівскім институтї жидівскім для сиріт при улици Янівскій занедужало 20 дїтей на шкарлятину. — У Львові помер в 65 роцї житя Николай Сташків старшій брат Успеньскої церкви і двірник "Народного Дому".

Дѣло