У якийсь момент земного віку починає бути драматично. Починаєш перейматися не тільки тим, як тобі було, а й про те, як можеш заподіяти добре комусь іншому

Уся наша історія писана так, щоби якнайбільше висвітлити всі наші муки й приниження. Писана ж бо вона з позиції раба, а не героя

Хай всі ці любителі балалайок і самоварів залишаються там, куди вони втекли від війни. Уявити їх в якості будівничих України неможливо

Таке неохайне ставлення до мови є виявом якогось патологічного українського невміння розуміти пріоритети. Нагадується горезвісний 1919 рік...

Матері, мовчазні й непорушні, мов ікони, у рамках прикінцевого вірша першої строфи, – ждуть... Ждуть тих, що повертаються

Зняти обмеження на використання Україною західної зброї та відновити CoCom – понад дві сотні промінентних підписантів звернулися до президента США.

Українська мова, українська культура мають стати всеохопними – це і є та війна, яку ми обов'язково повинні виграти. І тоді все у нас вийде. Слово пацана.

То був темний резервуар зупиненого часу, часу, що втратив розбіг і сприт, упокореного, знесиленого, але не кволого. Досконала злагодженість старосвітського і благочестивого