Львів, 29. жовтня 1918. Міністер заграничних справ видав розпорядок, яким знесено превенційну цензуру, яка полягала на сім, що усі друки перед їх появленням, предкладалися до цензури. Сим розпорядком знесено воєнну цензуру, але полишено цензуру на основі постанов пресового закону, як се було перед війною.   [Діло, 30 жовтня 1918]

Міністер Ґломбінський заявив, що польське правительство поробило кроки, аби обняти адміністрацію в Галичині й віднеслося до австрійського міністерства заграничних справ, аби утворено міжнародню комісію, яка перенялаб адміністрацію та передалаб польські вiйска польській державі.

З делєґації Української Національної Ради у Львові.

30 жовтня 1918. У Львові відбуло ся онодї засїданє бувших офіцирів польського лєґіону, де рішено супроти поклику до них Рєґенційної Ради, заняти становище дожидаюче, тому, щоби не позбувати з Галичини сил, необходимих при орґанїзованю тут польської армії.

Президія польської ліквідаційної комісії в Кракові видала розпорядженє до всїх державних, краєвих і громадських урядів в Галичинї, великим князївствї краківськім і на Шлеску, в котрім повідомляє, що польські землї не належать вже більше до Австрії, а управу сих земель переймає польська комісія лїквідаційна, яка в суботу переносить ся з Кракова до Львова.

Д. 30. жовтня увечері знайшлася Угорщина в стані революції. З богатьох провінціональних міст прийшли до Будапешту вістки, що там проголошено peпyблику.

В повідомленні австро-угорського ґенерального штабу з 30. с. м. читаємо

По думці ухвали делєґації У. Н. Ради у Львові з дня 28. жовтня 1918 про заняттє всіх середників поживи і щоденного запотребовання остають дальше занятими на річ Української Держави: