Антанта й Україна. — Морський бій між большевиками й анґлійською ескадрою. — Заняття Вільна. — Демобілізація в Франції. — Велика Сербія. — Прохання Естонців до анґлійського уряду. — Червона армія. — Виступ Лєніна. — Ситуація в Австро-Угорщині. — Протест французьких робітників. — Росийські большевики в чесько-словацькій державі. — Ліквідація большевізму в Берліні.

Инакше не може висловитись той, хто бачив та чув все те, що 15-го січня говорило ся в лагідній військовій харчевні отелля "Поділля". Старшини як і звичайно зібрали ся попоїсти кулішу та печені. Був увесь штаб отамана Осецького, що приїхав цього числа з м. Київа.

Мирові конференції. — Офензива большевиків на Польщу. — Улична боротьба в Берлінї. — Похід чехів на Угорщину. — Банат в руках Сербії. — Виїзд чеських делєґатів на мировий конґрес. — Злука німців.

З Начальної Команди Україн. Військ. Офіціяльне повідомлення з 15. І. 1919. — Санітарна допомога Галичині. — Український театр зі Львова під дир. М. Бенцаля. — Друкуєть ся і вийде сими днями український калєндар "Революціонер".

В розмові зі співробітниками ґазет заявив голова Директорії Винниченко слідуюче: Директорія задумує перевести на Україні радикальну суспільну реформу, одначе большевицькі форми для України невідповідні. Директорія орієнтуєть ся в соціяльних рухах на Европі Західній, а не Східній.

Офіціяльне повідомлення з 13. І. 1919. — Офіціяльне повідомлення з дня 14. січня 1919. — Державна мова на Україні. — Назначення. — Виділ "Взаїмної Помочи" галик. і буков. учителів. — В справі шкільництва. 

Протест Директорії проти нападів большевиків. — Земельний закон. — Представники Анґлії у Київі. — Звільнення єпископів. — Становище Анґлії супроти Россії. — Ліквідація махновців. — Експерт по економічному питанню Парижської місії У.Н.Республіки. — За кордоном. — Смерть Рузвельта.

Мрія наших прадідів, дідів і батьків, палюче бажаннє наших борців, що засівали своїми кістками поля рідної країни, або конали по казаматах і тайгах Сібірі, велика ідея обєднання України стала ся дійсністю. Дня 3. січня с. р. У. Н. Рада, наш народний парлямент, ідучи на зустріч бажанню цілого народу, проголосила злуку нашої країни з Наддніпрянською Україною.