Живемо тепер під загальним кличем: "Смерть війні!" До ріжних держав переслали большевики ноти, в яких пропонують закінчення проливу крови.

До державних службовиків, Українців. — В справі школи ім. М. Шашкевича. — До відома соймової комісії для справ інтернованих і полонених! — Радника Івана Масляка перевезено з Бережан до львівської тюрми. — Підвищення цін передплати львівських ґазет. — Фабрика ниток у Львові. — З судової салі. — Д-р Генрих Кагане помер.

Зі світа.

Маляр приїхав в рідне село. Недуґа і смуток мучили його, він мало говорив зi своїми, обминав знайомих і блукав серед розбудженої весни по полях і лісах.

Зі світу.

Прийшов за роботою... Має 22 роки. Бився за Австрію, як сотки тисяч инших. Та коли инші здорові вернули до дому, йому в шпиталі обтяли обі ноги, дали малий срібний медаль і карльтруппенкрайц і обіцяли пенсію.

Війна чи мир. — Б. посол Тимотей Старух в Бриґідках! — Повертають cірим шнурком... — Продаж оселедців. — Цікавий розпорядок. — Страйк бориславських робітників. — "Науково-забавовий Кружок".

Комісія ся, якої ціллю є провірити відносини в таборах та предложити звіт і умотивовані внески польському варшавському соймови, звиділи до ceгo часу табори в Білостоку, Ґродні, Вильні, Мінську, Пінську, Берестю, Ковли, Луцьку, Рівні, Тернополи і наконець у Львові.