[Товариш, 1888, № 1 (10.VII), с.53–65]   (Замісць фейлєтона).   — „Що нам там займати ся науковими питанями, філософією, економією, науками природними! Наша публіка того не любить!“   — „Годі нам вдавати ся в остру критику нових появ літературних. Одно те, що познеохочуємо молодих писателів, а друге те, що й наша публіка кривить ся на такі річи“.  

I.   Батько хотів єму лишити село, і при своїх спосібностях певно був би сего добився, коли б був не так дуже любив своє потомство. Але що любив Гаву без памяти, то й не зумів удержати належної міри в своїй захланности. Кусав, як то кажуть, більше, ніж міг проковтнути. Ну, і подавився, і лишив Гаву без крейцаря.   Вмираючи, сю одну тілько дав єму науку:   — Гаво, коли тобі в життю трафиться дещо доброго, хоч би й що найменше, все кажи: хвала Богу, на початок і се добре!  

Які прикрі часи Галицка Русь переживає нинї в Австрії і як при конституції 1867-го року годї їй доборотись того, що їй правно належиться і чого не відмавляєсь нїякому другому народови в Австрії, — о тім свідчить безуспішна від кількадесяти вже лїт ведена боротьба о письмо руске.  

VII.   Архив Института Ставропигійского.  

Огляд археологічної виставки Ставропігійського інституту був опублікований у випусках газети "Дѣло" за 12, 14, 16, 17, 19, 23 і 26 листопада 1888 року.   I. Розкопки Галича. II. Ризи священичі і прибори церковні. III. Сосуди церковні, хрести і євангелія. IV. Портрети.

VI.   Икони церковні.  

З Відня.  

V.   Рукописи і друки.