Відень 15 червня. Vaterland збиває вісти, мов би папа cтpeмів до златинщеня руско-католицкої церкви. Прага 15 червня. Студент медицини Сведеник напав на комендеруючого ґенер. Ґріного і ударив єго в плeчі. Ґенерал ранив шаблею студента. Софія 15 червня. Бурмістр Петков одержав великій хрест ордеру Александра. Буда-Пешт 15 червня. При угорских маневрах буде цїcap нїмецкій, король италійскій і даньскій нacлїдник престола. Кладно 15 червня. Страйк треває дальше, войско сторожить дуже пильно. Ту і там прийшло до ексцесів. Лондон 15 черня. Палата послів розпочала наради над §.4 білю о гомеруль і відкинула дві поправки.

Відповідь правительственного комісаря — теорія. А в практицї-ж як оно виглядає то "шанованє" прав краєвого язика руского?

Вправи мішаного хору "Львівского Бояна". — Убійство дитини. — Страшна пригода лучила ся оногди рано у Львові при ул. Казимирівскій. — Буря. — Самоубійство. — Зміна власности. — Неофіти. — Живцем згоріли. — Доповняючій вибір. В Бродах вибрано заступником бурмістра. — Дрібні вісти.

Відень 14 червня. Говорять, що молодо-Чехи не будуть забирати голосу на плєнарнім засїданю делєґації, бо их шанси поправили ся значно від часу послїдної бесїди провокаційної Плєнера. Буда-Пешт 14 червня. В Пятицерквах вернули страйкуючі до роботи. Рим 14 червня. Судьї присяжні засудили директора неаполітаньского банку за спроневіренє півтретя міліона лірів на десять лїт тяжкої вязницї, а касієра на пять лїт і вісїм місяцїв. Париж 14 червня. В полудневій Франції умерло кільканацять осіб на холєру. В Парижи постановило 2000 дорожкарів оголосити страйк. Софія 14 червня. Розходять ся вісти, що Россія буде знов домагати ся від Болгарії виплати залеглих коштів на окупацію.

Видїл краєвий підняв ся великого дїла: переняти продажу соли в свої руки, значить ся, установити все і всюди уміренні цїни на топку соли і в сей спосіб видерти ту галузь торговлї з рук несовістних торговцїв.

Впреосв. митрополит Сильвестер виїздить з кінцем сего тиждня на осмотр деканата журавеньского, а поверне до Львова имовірно дня 27 н. ст. червня. — Уведенє жени. — Маркил Желехівскій упокоїв ся по довшій недузї в 49-ім роцї житя. — Офіціял намістництва. 

Відень 13 червня. Цїсар виїздить до Монахії на похорони свого шурина кн. Емануїла Максіміляна. Буда-Пешт 13 червня. В Пятицерквах треває страйк дальше. Оногди сконсиґновано войско і гузари ударили на робітників. Білград 13 червня. Король Александер відвідає турецкого султана в Царгородї. Міністер війни Франасович подав ся до дімісії за-для слабого здоровля, а на єго місце прийде ґенерал Хорватович. Петербург 13 червня. Ґирс обняв знов керму правительства. Рада корони приймила проєкт против обмеженя біржевої спекуляції. Pol. Gorr. доносить, що правительство має залишити депортацію переступнїв на Сибір. Каїро 13 червня. Шістьсот арештантів пробовало утїчи з копалень камінних. Войско стрілило і убило трицятьох, прочих зловили. Одинацять утїкло.    

Мусѣй Школиченко.¹) Се псевдонимъ талановитого поета-самородка, щó родивъ ся 22. серпня р. 1864. въ селѣ Т— цѣ, Прилуцкого повѣту, Полтавскои ґуберніѣ. Батько єго бувъ крѣпакомъ. Малый Мусѣй учивъ ся въ сѣльскôй школѣ всего двѣ зимы, и вывчивъ ся читати й писати по-россійски. На сему й закôнчилась єго шкôльна наука. Вѣршѣ вôнъ почавъ складати ще въ школѣ, звычайно на зразокъ тыхъ, щó були въ россійскôй читанцѣ, и россійскою покалѣченою мовою.