У „відповідь" на критичну аналізу одного свого твору, надруковану в своїм часі Ів. Трушем у нашій часописи, випустив п. Михайло Яцків у сьвіт зредаґований в белєтристичній формі пасквіль п. з. "Смерть бога". Ми не хотіли специяльно сим пасквілем займатися; ми бачили в ньому (як майже в цілій "поетичній творчости" Яцкова — від безпримірного ошкальованя знайомої загально родини в "Огні горять" розпочавши, через шкальованє пок.