Там, серед поля, гнеться тополя,
Та й на cтpiлeцькy могилу.
Пісня Січових Стрільців.
Недавно я знову проїжджав берегами Синюхи. Був погожий осінній ранок. На ледь позолотілі трави впала сріблиста замарозь. Coнце випливало з туману, ніби з глибин океану, а ріка блестіла тими невисказаними рожевавими колірами, які тільки й бувають на зорі.