Там, серед поля, гнеться тополя, Та й на cтpiлeцькy могилу.   Пісня Січових Стрільців.     Недавно я знову проїжджав берегами Синюхи. Був погожий осінній ранок. На ледь позолотілі трави впала сріблиста замарозь. Coнце випливало з туману, ніби з глибин океану, а ріка блестіла тими невисказаними рожевавими колірами, які тільки й бувають на зорі.  

Заходом нашого берлінського кореспондента КТВ, дістали ми дозвіл друкувати твори українських письменників і журналістів з таборів полонених.   Оце містимо оповідання новеліста й письменника Миколи Терлецького, б. літературного співробітника київської преси. При цьому мило нам вияснити, що проголошення недавно одним неукраїнським часописом — цього талановитого письменника росіянином, — це просто довільний вчинок редакції того часопису. — Прип. Ред.