(З літературної спадщини.)
Марунина мати богомільна була. Бувало ніхто в цілім селі так пости не держить, тай так щиро не молиться як вона.
Як лише почує, що дзвін у церкві ударить, то хреститься, підносить руки до неба, та й просить Бога, щоби помилував її тай увесь христіянський мир.
"Господи Боже, Йсусе Христе, Матінко свята, та й ти святий Отче Николаю, помилуй нас", — молиться вона, глибоко зітхаючи.
