За народнього героя, за борця за правду й свободу почитає Івана Франка й наше галицьке селянство. Воно з подивом глядить на нього, як на другого Шевченка, як на свого пророка й апостола і зі слезою радости в очах хилить перед ним чола, поорані журбою.

Нам навіть і на думку не приходить, що ідея сфедералізованої України, під цю пору, це непотрібний зужитий реквізит, який ми повинні чимскорше дати на склад і позабути про нього.