Ой коли б з тісноі хати Повставали ви, чубаті, Та зирнули геть навколо В вас би серце похололо. Не пізнали б навіть мами За панами, за жидами.   Де ліси були темряві, Там тепер пеньки коряві ­— Все порубано купцями, Мов руіна на пожежі, Без зеленої одежі —   За панами за жидами. Де паслй ся ваші коні По зеленій оболоні Геть оточеній лугами, Там тепер жидівські кози Обйідають хирні дози —   За панами, за жидами.