На сплутаних стежках та бездоріжжях мого життя чимало людей називало себе — а часами, то й справді були, — моїми друзями. Але серед цих, давно розвіяних хуртовинами тіней, навряд, щоб ця назва могла належати комусь так повно, як Василеві Тарновському — "Васюкові", як називали його кияни.