Мистецьке слово — один з найважніших засобів виховання. Можна без перебільшення сказати, що без літератури виховання буде неповне і не заторкне глибин душі дитини, саме тому дитячій літературі культурні народи присвячують надзвичайно багато уваги. Не мало вже зроблено й у нас (І. Франко, Б. Грінченко, О. Олесь, К. Малицька). На жаль після світової війни дитяча література вийшла з попереднього мистецького рівня і стала прибіжищем здебільшого ремісників слова.