Відень 8 жовтня. В Бернї моравскім і Лінцу відбули ся демонстрації робітників за загальним голосованєм. Будапешт 8 жовтня. Відбула ся нарада міністрів; про крізу кабінету нема на разї бесїди. Всї міністри заявили солідарність за проєктами, а доходять вісти про реформу палати вельмож. Петербург 8 жовтня. Роблять ся приготовленя до виїзду царя на Кopфy, а в такім случаю наслїдник престола обняв би провізоричну управу справ державних. Лондон 8 жовтня. Хинцї задумали вицофати свои войска з Коре і боронити свого краю. Доходять вісти, що Россія задумала подїлити Кopею між себе і Япан.

Відень 6 жовтня. Рада державна скликана на день 18-oгo жовтня. — В дипльоматичних кругах розійшла ся вість, що у царя наступило закаженє крови. Орґани лївицї звіщають, що оба міністерства згодили ся на горівчаний мопополь. Софія 6 жовтня. Тончев поїхав до Варни, щоби заявити князеви, що він обстає при своїй дімісії. Наслїдником має бути Мадянов. Берлин 6 жовтня. Після Local Anzeiger, цар мав другій раз апоплєктичний удар. Стан царя представляє мало надїї. Рим 6 жовтня. Селяне в Касальвечіо в Апулії кинулись на ратуш, знищили єго і вигнали радних. Лондон 6 жовтня. Мимо заперечень удержуєсь вість, що віддїл россійскій вступив до Кореї. — Міністерство не рішило ще нїчого, щоби скріпити анґлійску фльоту на хиньских водах.

Відень 5 жовтня. Комісія для реформи закона цивільного ухвалила, що палата послів поки-що не буде нараджуватись над справозданями, проєктами і ухвалами що до предложеня і відступає єї палатї панів, котра вибирає сталу комісію з 18 членів, щоби переглянути ухвали перманентної комісії. На случай евентуальних поправок мають радити члени комісій обох палат в рівнім числї. До остаточного рішеня члени парляменту можуть письменно зголошувати свої поправки. Будапешт 5 жовтня. Король сербскій Александер прибуде ту 14 с. м. і забавить кілька днїв яко гість цїсаря. — Після Ung. Corr. в міністерстві війни роздумують, чи не вислати би до хиньских пристаней воєнного корабля для охорони австрійских підданих. Білград 5 жовтня. Вибори до скупштини мають відбутись аж в цвітни слїдуючого року. — Ліберали негодують на Наталію за єї кореспонденцію з радикалами. Рим 5 жовтня. З Токіо доносять, що италійске посольство одержало приреченє від япаньского правительства, що Япан не виступить против Шанґаю. Амстердам 5 жовтня. В театрі відбули ся великі соціялістичні збори котрі закінчили ся бійкою.

Відень 4 жовтня. Наради делєґацій покінчать ся имовірно вже сего тиждня. Берлин 4 жовтня. Kreuz. Ztg. заперечує, мов би в Россії мали установити реґенцію на час недуги царя. — Фльота нїмецка в Азії всхідній дістала приказ відплисти до хиньских пристаней. — Вінчанє царевича з княгиною гескою відложене на неозначений час. Лондон 4 жовтня. Скликано на нинї несподївано раду міністерску. Вість та викликала занепокоєнє, а причину скликаня толкують двома справами: конфліктом француско-анґлійским на Мадаґаскарі і війною хиньско-япаньскою. Побоюють ся, що Хинцї можуть вирізати Европейцїв і длятого потрібно вислати войска анґлійскі до Хин. Париж 4 жовтня. Праса накинулась остро на Анґлію на вість скликаня ради міністерскої. Заперечують, мов би Анґлія оголосила бльокаду всїх пристаней Мадагаскару, але помимо того францускій резидент ґенеральний в Мадаґаскарі одержав инструкції, в якій спосіб має хоронити француских кольоністів на случай воєнних кроків.

Відень 3 жовтня. Австрійскій консуль в Новім-Йорцї, Палітшек, здефравдував 10 тисяч долярів, котрі помершій в Америцї угорскій обиватель Русич записав для міста Бая на Угорщинї. Надто допустив ся иншої обмани. Він перебуває у Відни. — Надїють ся великих змін в австрійскім персонали дипльоматичнім. Берлин 3 жовтня. Увязнено много підофіцирів артилєрійскої школи під закидом переступства войскової дисципліни, а взглядно соціялізму. Их осаджено в Маґдебурзї. Париж 3 жовтня. Офіцирам россійскої маринарки, що перебувають в Брестї, уладжено бенкет. Підношено також здоровлє царя. Петербург 3 жовтня. Цар виїхав з родиною до Криму. Лондон 3 жовтня. Боять ся вибуху анархії в Пекінґу. Япанцї готові не добуваючи меча займити столицю Хин.

Відень 1. жовтня. Вчера відбула ся велика демонстрація за загальным правом голосованя. В походї через Ringstrasse перед будинок парляменту взало участь 30.000 робітників. Перед парляментом піднесено оклики за загальным правом голосованя. Демонстрація відбула ся поважно, поліція арештувала лиш кілька осіб. Прага 1 жовтня. Комунікат Молодо-Чехів оголошує розлам між сторонництвом молодо-ческим а омлядинистами, котрі мають оголосити незабаром свою проґраму. Говорять, що ческа секція краєвої ради культуры має бути розвязана за-для політичних демонстрацій. Берлин 1 жовтня. Оногди увязнено 176 підофіцирів артилєрії і відставлено до кріпости маґдебургскої. Увязнені ширили соціялізм між войском. Білград 1 жовтня. Король Александер виїздить 13 жовтня в подорож. Два днї буде гостити в Будапештї а 17 жовтня прибуде до Берлина.

Відень 29 вересня. Вчера отворено збори товариства для політики соціяльної в присутности кількох міністрів. Головою вибраний проф. Шмолєр, котрий піднїс звязь соціяльних політиків Австрії і Нїмеччини. Будапешт 29 вересня. В понедїлок розпічнуть ся плєнарні засїданя австрійскої делєґації. Софія 29 вересня. Voss. Ztg. повтаряє вість, що заручини царевича з кн. Аліцією розбили ся. Градець 29 вересня. І тут, як у Відни, порозлїплювано картки з жаданєм загального права голосованя. Новий Йорк 29 вересня. З Панами доносять про невдалий атентат на презідента Костаріки. Виновника, що стріляв і 24 товаришів арештовано.

Відень 28 вересня. По містї порозкидано червоні картки з написом жаданя загального права голосованя. Виновних зловлено і засуджено на кару арешту до 2 днїв. — Комісія для цивільної процедури закінчила вчера розправи над компетенціею судів. — На місце ґр. Ґолуховского має стати послом в Букарештї ґр. Вельзерсгаймб, другій секційний шеф в міністерстві справ заграничних. Софія 28 вересня. Полуднева Болгарія невдоволена виборами до собранія. Домагають ся дімісії політичних провідників Радославова і Тончева. Білград 28 вересня. Грецкій консуль в Ніши, Цакакіс, відкликаний, бо обидив Австро-Угорщину при бенкетї в честь имянин царя. Лондон 28 вересня. Наспіли вісти, що Хинцї знов побиті япаньскими войсками.

Відень 27 вересня. Перманентна комісія для цивільного процесу полагодила вчера о судах і орґанах судових і о компетенції судів. — Комісія податкова радила над загальними постановами. Будапешт 27 вересня. Комісія палати маґнатів почала радити над церковними предложенями і приймила проєкт закона о свобіднім довершаню реліґії. Берлин 27 вересня. Kreuz Ztg. потверджує, що цар хорий на недугу Брайта. Софія 27 вересня. Вибір Цанкова уневажнений. Загреб 27 вересня. Agram. Tagbl. потверджує з доброго жерела вість о цїлковитім переворотї в Сербії. Лондон 27 вересня. Италія спонукала, що Сполучені Держави підняли ся посередництва в війнї хиньско-япаньскій. — Япаньска армія числом 30.000 людей під проводом міністра війни усїла на корабель, та куди має виправити ся, се держить ся в тайнї.

Відень 25 жовтня. Плєнарне засїданє делєґації австрійскої відбуде ся 1 жовтня, а під наради прийдуть прелімінарі міністерств справ заграничних і війни. Берлин 25 жовтня. Праса висказуєсь о промові кн. Бісмарка з великим признанєм, констатуючи згідність поглядів цїсаря Вільгельма і кн. Бісмарка на справу польску. Софія 25 жовтня. Русофільске сторонництво правительственне побідило при виборах до собранія. На 153 доси вибраних єсть 114 з партії правительственної, 8 цанковістів, 27 уніоністів і 3 з партії Каравелова.