Відень 19 жовтня. Справа словіньскої ґімназії причинить ся до поважного конфлікту між нїмецкими націоналами а лібералами, бо ті хотїли би викрутити ся нїчим з тої цїлої справи з огляду на коаліцію. Петербург 19 жовтня. До реґентії мають належати: вел. кн. Николай, Побідоносцев, Вітте, Дурново, Ванновскій і кн. Воронцев. В другій половинї падолиста має відбутись в Ливадії тихе вінчанє наслїдника престола з кн. Аліцією. Берлин 19 жовтня. Цїсар Вільгельм надав королеви сербскому ордер чорного орла. Дармштад 19 жовтня. Княгиня Аліція з сестрою відїздять нинї до Ливадії через Берлин і Варшаву.

Відень 18 жовтня. Відбувалась нарада міністрів і проводирів сторонництв коаліційних над реформою виборчою, але не ухвалено нїчого, лиш кн. Віндішґрец подав до відомости заявленє, яке зложить правительство в пятницю що до тої справи. Петербург 18 жовтня. Говорять о новім погіршеню недуги царя, а именно що наступили несподївані комплікації. Берлин 18 жовтня. Короля сербского повитав на двірци цїсар Вільгельм і на обідї внїс тоаст в честь свого гостя. Софія 18 жовтня. Дозволено вернути до краю Цанковови і єго зятеви Лукановови.

Відень 17 жовтня. Збори акціонарів банку для країв коронних покликали д-ра Мархвицкого на члена ради управляючої того-ж банку. Петербург 17 жовтня. Урядово оповіщено, що стан здоровля царя не поправив ся, а сили зменшали, однак лїкарі надїють ся, що підсонє полудневого Криму причинить ся до полїпшеня здоровля. Софія 17 жовтня. Скупштина скликана на 27 жовтня. Принято димісію міністра Тончева.

Відень 16 жовтня. З півурядового оголошеня проґрами роботи ради державної виходить, що правительство бажає, аби реформи податкова і процедури цивільної війшли в житє з слїдуючим роком; реформою виборчою будуть займати ся поза-парляментарно, хоч утворенєм палат робітничих запевнить ся робітникам кілька мандатів; правительство так довго не відкличе виїмкового стану в Чехії, доки Чехи не згодять ся на угодові пунктації з Нїмцями. — Збори робітничі ухвалили устроїти велику демонстрацію в четвер, коли пос. Пернерсторфер буде говорити в парляментї за реформою виборчою. Градец 16 жовтня. Послом до ради державної вибраний кандидат лібералів проф. Льорбер. Лондон 16 жовтня. В Шанґаю вибухло повстанє. Вісти, мов би Хини виступили з предложенями мира, неправдиві. Рим 16 жовтня. Сего тиждня має папа зачати конференції що-до енцикліки о поворотї православної церкви на католицизм. Брукселя 16 жовтня. При виборах побідили клерикали, а ліберали побіджені. Соціялісти добули доси 19 мандатів, — а має відбути ся 44 доповняючих виборів.

Прага 15 жовтня. На зборах мужів довіря нїмецкого сторонництва принято внесеня резолюцій, після котрих осуджує ся змаганя до роздору між Нїмцями, висказує ся довірє до коаліції і протестує ся против нарушеня нїмецкого стану посїданя отворенєм словіньскої ґімназії вь Ціллю. Будапешт 15 жовтня. Короля сербского Александра повитали на двірци цїсар і архикнязь Іосиф. — Відбула ся конференція міністрів, бо Франція грозить Австро-Угорщинї виповідженєм війни митової. Петербург 15 жовтня. Цар виїздить з Ливадії 22 с. м. Брукселя 15 жовтня. Вибори до парляменту відбули ся спокійно; результат буде нинї оповіщений.

Відень 13 жовтня. Палата панів відбуде засїданє 17 с. м. В ґазетах віденьских вивязалась полєміка, чи міністер Мадейскій дав приреченє лївици нїмецкій, чи нї, що на будуче не буде давати концесій Словінцям на поли шкільництва без порозуміня з лївицею. Петербург 13 жовтня. Цар згодив ся на реґентію, в склад котрої будуть входити: вел. кн. Михаїл Николаєвич за презідента та вел. князї Володимир Александрович і наслїдник престола. Bі второк виїздить цар на Корфу. Лондон 13 жовтня. Хини предложили Япанови заключенє мира під условіями, що Корея буде независима і Хини заплатять контрибуцію воєнну.

Відень 12 жовтня. Россійске міністерство справ заграничних розіслало до своїх амбасад телєґрами з діяґнозою проф. Лєйдена, з котрої виходить, що недуга царя єсть невилїчима. Будапешт 12 жовтня. На вчерашній конференції епископскій ухвалено текст адреси, яка має вислатись до цїсаря против санкції закона о цивільних вінчанях. Берлин 12 жовтня. З Петербурга доносять, що в Монголії вибухло повстанє, щоби сей край відобрати від Хин а прилучити до Россії. Лондон 12 жовтня. Начальний командант армії япаньскої повідомив в имени правительства заграничних дипльоматів, що на случай добутя Пекину не дозволить своїм войскам рабувати.

Відень 11 жовтня. Міністер Шенборн має предложити проєкт закона о заведеню судьїв мирових. Говорять, що Россія відмовила участи у вспільній акції держав на всхідно-азійских водах. Берлин 11 жовтня. Проф. Лєйден взяз відпустку на кілька місяцїв і удає ся на Крим, щоби лїчити недужого царя. Наслїдник россійского престола вертає до Петербурга і обнимає провід совіта державного. Білград 11 жовтня. Радикали заявили, що готові вступити до кабінету і запевнити Миланови 600.000 франків річної пенсії. Брукселя 11 жовтня. Соціялісти порішили при виборах підпирати лібералів, щоби не допустити клєрикальної більшости в палатї.

Відень 10 жовтня. Комісії парманентні для реформи податкової і процедури цивільної відбувають щоденно засїданя, щоби прискорити свою роботу перед сесією ради державної. Будапешт 10 жовтня. Палата послів переведе 17 жовтня дискусію над відкиненими в палатї вельмож проєктами законів. Берлин 10 жовтня. Дотично реґентії в Петербурзї догадують ся, що буде вибрана така форма заступництва, котра дозволить цареви брати участь в важних справах державних. Лондон 10 жовтня. Анґлія, Франція, Россія і Италія заключили договір в справі япаньско-хиньскій в тім напрямі, що мають хоронити интересів Европейцїв.

Будапешт 9 жовтня. Палата вельмож відкинувши закон о рецепції жидів, приняла закон о реліґії дїтей з мішаних супружеств. (Сей закон уважає ся концесією для католиків.) Берлин 9 жовтня. На вічу антісемітскім в Айзенах довершено сполучеия всїх ґруп, а також і Алвард буде належати до того союза. Петербург 9 жовтня. Міністер війни велїв по всїх церквах ґарнізонових правити богослуженя за подужанє царя. Париж 9 жовтня. В наслїдок згоди держав відплили чотири кораблї францускі на води хиньскі. Білград 9 жовтня. Подорож короля Александра уважають знаком, що Сербія зблизила ся до тридержавного союза.