Відень 31 жовтня. Як з Трієсту доносять, ухвалила рада міста Паренцо внести до правительства протест против таблиць утраквістичних. — Рада міста Гориції ухвалила вчера вислати до міністерства меморіял в справі охорони прав италійского народу. Берлин 31 жовтня. Канцлера Гогенльогого уважають великим прихильником кольоніяльної політики. — Намістником Альзатії і Льотаринґії именований кн. Гогенльоге-Лянґенбурґ. Рим 31 жовтня. Після Тrіbun-и мають бути деякі католицкі товариства в Венеціяньскім і Ліґурії розвязані, яко небезпечні для держави. Білград 31 жовтня. В тутешних міродатних кругах заявляють, що зміна кабінету була конечна, щоби віддати сторожу над безпечностію краю в певнїйші і більше досвідчені руки.

Відень 30 жовтня. Вчера арештовано тут провідника робітників Шумаєра за єго послїдну мову в софійскій сали і відставлено до краєвого суду. Арештованє мотивують власти острахом, щоби Шумаєр не виголосив другої такої мови. Вість про се арештованє викликала на 6 робітничих зборах, які вчера відбували ся в справі виборчої реформи, велике розяренє. Берлин 30 жовтня. Reichs-Anzeiger оголошує димісію Капрівіого і Айлєбурґа та именованє Гогенльогого канцлером нїмецкої держави і презідентом пруских міністрів, а Келєра міністром внутрішних справ. — Цїсар надав Капрівому ордер "Чорного орла" в брилянтах, а ґр. Айлєнбурґови хрест і звізду ордера дому Гогенцолєрнів. Петербург 30 жовтня. Оголошений вчера бюлетин констатує, що в недузї царя не наступила нїяка зміна. Погода в Ливадії така пречудна, що в комнатї, в котрій лежить цар, отворені всї вікна. — Від оногди непокоїть царя кашель; викинена флєґма мала в собі кров. — Вінчанє царевича знову відложено до 9 н. ст. падолиста, т. є. до дня, в котрім припадають роковини вінчаня царя. Се відложенє уважає ся познакою постійного полїпшеня царского здоровля. Білград 30 жовтня. Нове міністерство Христича задумує виготовити нову конституцію.

Берно моравске 29 жовтня. Збори мужів довіря нїмецких лібералів ухвалили резолюцію против ґімназії в Целью. Берлин 29 жовтня. Нинї рано мало появити ся урядове оголошенє именованя кн. Гогенльогого канцлєром а Келєра міністром внутрішних справ. Білград 29 жовтня. Король Александер приймив дімісію кабінету Николаєвича і поручив Николаєви Христичови зложити новий кабінет. Христичови удало ся зложити кабінет з мужів довіря всїх трех сторонництв. Париж 29 жовтня. Француска праса витає симпатично именованє кн. Гогенльогого канцлєром і підносить, що він католик та що супротив Французів заховав все богато такту. Се именованє уважають запорукою мира. Софія 29 жовтня. Князь Фердинанд отворив собраніє промовою, в котрій піднїс значінє уродин наслїдника престола. Завірив, що князь Борис буде виховувати ся в болгарскім дусї і що високо піднесе прапор величини і свободи Болгарії. Дольше сказав, що вдоволений з результату виборів до собранія та що хоче инавґурувати еру морального і матеріяльного відродженя Болгарії. Вкінци заповів реформу податкову, кас краєвого господарства і торговельної палати. Презідентом собранія вибраний Тодоров, першим заступником Янкулов, а другим цанковист Данев.

Відень 27 жовтня. Сербскій король відїхав до Білграда. — Димісія Капрівого викликала тут незвичайне вражінє. Не говорять про нїчо инше як лиш про сю несподївану подїю. Загально думають, що вісти, які доси наспіли з Берлина, не подають властивої причини димісії. Беpлин 27 жовтня. Капріві складав вже вчера по полудни пращальні візити. — Всїм впадає в очи обставина, що прибуло тут богато провідникоів всхідно-пруских аґраристів. — Цїсар Вільгельм відложив за-для кабінетної крізи свою подорож до Блянкенбурґа. — Нинї в ночи розійшли ся поголоски, що капцлєром буде именований міністер Мікель; однако ся вість стрічає ся з недовірєм. Білград 27 жовтня. Презідент міністрів Николаєвич подав ся до димісії. Софія 27 жовтня. В престольній бесїдї не діткне князь нї одним словом відносин Болгарії до Россії. Рим 27 жовтня. Папа каже собі що день телєґрафувати про стан недуги царя. Лондон 27 жовтня. Россійска амбасада доносить, що в недузї царя наступило значне полїпшенє. Царскій парохід "Полярная звізда" одержав приказ, щоби стояв готовий до перевезеня царскої родини на Корфу. Атени 27 жовтня. Деякі тутешні часописи містять депеші з Корфу, немов грецкій король мав висказати надїю, що цар переведе зиму на Корфу. Приготовленя на принятє царя в палатї Репос ведуть ся дальше з цїлим поспіхом.

Відень 26 жовтня. На день 29 н. ст. жовтня скликано 6 великих робітничих зборів в справі виборчої реформи. Будапешт 26 жовтня. Правительство предложило цїсареви до санкції ухвалений соймом закон о цивільних вінчанях і о віроисповіданю дїтей з мішаних супружеств. Трієст 26 жовтня. В Капо д' Истрії були вчера уличні демонстрації з причини уміщеня на судових будинках утраквістичних таблиць. Жандарми арештували двох демонстрантів, але товпа відбила их. Градец 26 жовтня. Рада міста ухвалила петицію до правительства, щоби не заводжено в Ціллю словіньскої ґімназії. Петербург 26 жовтня. Цар спав в ночи дуже мало. Пухлина ніг поки-що не збільшилась. Брукселя 26 жовтня. Король вислав до презеса міністрів письмо, в котрім підносить конечність соціяльних реформ. Лондон 26 жовтня. Войска япаньскі вступили до Манджурії. Один корпус япаньскої армії висїв на берег в Хинах коло Порт-Артур. Рим 26 жовтня. На вчерашній конференції в справі полученя всхідної церкви з католицкою виголосив папа мову і візвав присутних патріярхів, щоби подали єму свої погляди. Папа замкнув засїданє і заявив, що за кілька днїв покличе зібраних на дальші наради.

Вѣдень 25 жовтня. Цїсар именував ґен. Бек-Норденав ґенеральним инспектором инжинієрії. — Амбасадорови турецкому Зія-паши, перенесеному до Парижа, надав цїсар велику лепту ордеру св. Стефана. Трієст 25 жовтня. Вислано слїдчу комісію до Пірано в справі розрухів. Берлин 25 жовтня. Цїсар Вільгельм не приїде на похорони царя, лиш вишле свого брата кн. Генрика. — Парлямент скликано на 15 падолиста. Рим 25 жовтня. Розвязано 271 товариств соціялістичних в 35 провінціях. Софія 25 жовтня. Кандидатами на президента собранія суть: консерватист Теодоров і цанковіст Балабанов.

Відень 24 жовтня. Цїсар зарядив розширенє воєнної школи (Kriegsschule), а то заведенєм подвійних курсів. Першій такій паралєльний курс розпічне ся вже в сїм шкільнім роцї. Трієст 24 жовтня. Правительство під напором италійских послів, петицій италійских міст в Истрії і забурень відступило від свого зарядженя в справі утраквістичних написей на судах. Коли передвчера надійшло до Пірано войско, хотїло населенє ставити єму опір. Товпа домагала ся уміщеня написів лише в италійскім язицї. Бурмістр міста в товаристві секретаря намістництва обіцяв, що стане ся так як населенє жадає і по сїм наступив спокій. Вчера рано уміщено знов италійскі написи. Населенє з радости било в дзвони а вечером илюмінувало місто. Берлин 24 жовтня. Розійшла ся поголоска, що Бісмарка постиг апоплєктичний удар. — Проф. Лєйден донїс, що верне до Берлина до вісьмох днїв і розпочне виклади дня 29 жовтня. Петербург 24 жовтня. Хвилеве полїпшенє здоровля приписує цар молитвам о. Ивана Кронштадского. — Вь Ливадії надїють ся нинї приїзду грецкого короля. Рим 24 жовтня. Иррідентист Барціляї интерпелював в палатї послів в справі подїй в Пірано і питав, чи правительство уважає словінщеннє италійских міст в Истрії за згідне з стремленями потрійного союза.

Відень 23 жовтня. В Ст. Пельтен вибрано послом до ради державної антісеміта кс. Шайхера. — В тутешній православній церкви при россійскій амбасадї відбуло ся вчера богослуженє за здоровлє царя. На богослуженю явили ся крім членів россійскої амбасади і россійскої кольонії також і нїмецкі аристократичні родини. Петербург 23 жовтня. В міністерстві двора і війни держать на поготовли прапори з написею: "Царь Николай II " — Сими днями мають зібрати ся в Петербурзї ґубернатори західних ґуберній. Берлин 23 жовтня. Виходяча в Кілю Kieler Nordost Ztg. доносить, що яхт "Гогенцолєрн" має бути приготовлений на всякій случай до виїзду до Петербурга. В евентуальній подорожи супроводив би до Петербурга цїсаря Вільгельма кн. Генрик. Брукселя 23 жовтня. Нововибраний парлямент складає ся з 104 клєрикалів, 19 лібералів і 29 соціялістів. Рим 23 жовтня. Осібним декретом розвязало вчера правительство всї соціялістичні товариства в цїлій Италії.

Відень 22 жовтня. Король Александер прибув тут вчера на короткій час цїлком инкоґніто. — Також і грецкій король приїхав тут вчера. Петербург 22 жовтня. Державна рада займає ся вже приготовленями на случай смерти царя і радить над способом обходженя публичної жалоби. Тутешні фабриканти приготовлюють множество жалібних відзнак. Копенгаґа 22 жовтня. Після наспівших тут вістей надїють ся смерти царя кождої хвилї. Лїкарі мають надїю удержати житє царя штучними средствами ще до вторка. Париж 22 жовтня. На богослуженю за здоровлє царя в россійскій церкви був презідент Періє.

Відень 20 жотня. Шеф секційний міністерства справ заграничних ґр. Вельзерсгаймб именований послом в Букарештї. Будапешт 20 жовтня. Палата послів приняла проєкт закона о свобіднім виконуваню реліґії після незміненого тексту і відослала до палати вельмож. Лондон 20 жовтня. Дня 15 жовтня армія япаньска звела кроваву битву з Хинцями. Результат незвістний, але мабуть користний для Япанцїв, бо підступили зі сторони суши під пристань Артур. Брукселя 20 жовтня. При доповняючих виборах будуть соціялісти голосувати на лібералів. Берлин 20 жовтня. Всї вісти з Петербурга констатують, що стан здоровля царя єсть безнадїйний.