Прийшла пора, коли укр. народові треба іти зовсім новою дорогою, треба направити всі старі хиби, недомагання. Прийшла пора дійсного відродження, будови нових доріг у нац. та політ. життю, опертих на нових прінціпах. Хвиля, яку зараз переживаємо, це не лишень хвиля політичною визволення, має вона далеко більше значіннє. Це мент зворотний у цілім культурнім житю людства.

Табор, 29. жовтня 1917   Митрополит Шептицький заповів на суботу, 27. с. м. свій приїзд до УСС. Того ж дня рано виїхав до Львова для товаришеня йому от. Гриць Коссак.   На зелїзничім двірцї Миколаїв-Дроговиже чекали на поїзд товпи народу і стрільцїв. Старшина і одна чета мужви, зложена з відпоручників кожної сотнї (по 10) повнили почесну службу. Тут була й орхестра УСС. під проводом підх. Лесика. Вихід з двірця прибрано синьо жовтими стягами, дворець ярко освічено смолоскипами. Почесна чета утворила кордон.