Спогад про місце українських страждань.   "Помните, вы сюда приехали не срок отбывать a умирать!..." Цим вигуком зустрів нас, прибулих з харківської Холодногорської тюрми, 1929 р. в серпні, начальник табору на Поповім острові Курілко. Жах огорнув нас. Не вернемось! Не побачимо ніколи нашої прегарної Батьківщини, загинемо тут, серед суворої й непривітної природи, на дикій півночі! А як хотілось би ще хоч раз, хоч здалека, побачити своїх близьких і рідних! Любі учні мої, чи зустріну ще коли котрого з вас? Ні, певно загину. А за що?