В кімнаті пахло чебрецем і сохло клечення. Це було в Зелені свята. А сьогодні Наталя читає листа із незнаного Тиролю, а від нього також пахне чебрецем і плями від помаранчі тінню лягли на даті. Видно його рука дрижала, коли писав це, бо на її квіточках вій іскряться хрустальні росинки. Він і там пригадав Зелені свята і тому поклав між списане листя розпромінену стеблинку тирольського чебрецю, що дихав чумаками і задніпрянським степом.