Львівська міська проза 1930-х: «Прохаєте мене оповісти щонебудь цікаве з життя вязнів... Мені схлібляє ваше прохання і я не в силі вам відмовити!...»

  Вже з першої хвилини дня, як лише крикливий голос раннього дзвінка продерся крізь ґрати замурзаного вікна, а світло припорошеної жарівки, що несміло приховалася під чорною стелею, прогнало останки сну з повік девятьох людей, вже з першої хвилини заносилося на „кампу”¹) між „берзівником²)” Іваном Сохою та сільським убийником Антоном Соколом.