Через століття  після двох революцій 1917 р. – демократичної Керенського і тоталітарної Леніна – забутий Керенський знову стає актуальним. Європейську Унію підстьобують ті самі антагоністичні сили, які свого часу покінчили з Керенським: сліпота еліт, які чіпляються за свої привілеї, – з одного боку, і розлючені маси, зваблені популізмом, добре приправленим ненавистю і словоблуддям, – з іншого.