Я хотїв сумного року цїлком Різдва не святкувати. Коли так судилось, най вже так і остане. Мене брала досада — завзятє на те все, що тут дїяло ся. Моє пригнобленє перейшло в затупінє на все, що дїялось, і що ще могло стати ся. Коли було візьму в руку яку ілюстровану часопись, побачу яку гарну іділю, образок з житя спокійною, мирного, то зараз відвертаю очи. Менї заздро, що таке на світї може бути і не вірю, щоби такий спокійний куточок на божому світї міг знайти ся під пору, коли цїлий світ запалив ся...   Я не хотїв святкувати...