Федір С. Єфременко

Здавалося: коли приїду назад на нашу землю, кинусь долів і цілуватиму її... Це ж двадцять два роки, як не бачив рідного села, це ж два роки, як узагалі української землі не бачив... І ввижалась мені за ці літа тугою нестерпимою моя рідна, своя, Батьківщина! Де —   ...мріє гай — Над річкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото — поколото, Горить — тремтить ріка, як музика...  
01.11.41 | |