Випробований і загартований довголітньою громадянською працею, рішився Володимир Наріжний залишитись на місці, дарма, що чимало знайомих і рідних настоювало на тому, щоб він утікав перед "визволителями".   — Що буде всім, те й мені — сказав твердо і не рушився з місця.