Із споминів УСС.   Я пізнав пок. о. Миколу Кишакевича вже в зимі 1915 р. в часї ворожого наїзду.   — Ідїть до Бортятина, сказав менї старий вуйко о. Миколи, коли я відходив від нього. Там будете безпечні і як в дома. Микола прийме вас з отвертими руками. Олеся також. Будуть вам раді, як рідному синови. Поздоровіть їх від мене і скажіть, що то я вас до них посилаю.  

Лист У. С. Стрільця з поля.   За час наших дволїтних боїв маємо кілька таких, в котрих ми рішали.   Маємо: Маківку, Болехів, Галич і Золоту Липу, маємо славні і величні бої на степах між Стрипою і Серетом, маємо Соколів і і Семиківцї...   До тих боїв великих і славних в історії українського стрілецтва належать також послїдні бої під Бережанами.   "Маківка — по словам ґенерала Флайшмана — є золотим листком в історії Стрілецтва і гордістю українського народа".