(Присвята товаришам-гуцулам Сїчовим стрільцям1).   Лише сонїчко сийнуло2 на найвищі верхи нашої Гуцульщини, як молоді леґінї Гуцули з тертїлками3 на плечах збігали си на село в Жабю. Веселі, горді, як рідко коли я їх такими бачив, підходили до мене. Румєні лиця, спітнїле чоло жвавих юнаків прохолоджував легенький чорногірський вітер.