Дівоча світличка ясна, тиха, по ній несеся тоненький запах фіялок, через відчинене вікно пливе повною струєю свіжий весняний воздух. На бюрку лежать ріжні гарно оправлені книжки, при бюрку сидить дівчина в самім цвіті віку, від неі так і пашить молодече здоровлє, молодеча сила; уста троха затиснені, енергічні, чоло крихіточку зморщене, мабуть якісь думки ворушать головку. Дівчина, спершися руками, швидко перегортає лист за листом якоісь очевидно цікавоі книжки, бо ціла потонула в тім читаню-роздумуваню.