Мене внесли на ношах у полевий шпиталь. Ранїйше в сїм будинку була школа. Але на скорі перемінили її в полевий шпиталь. Саля була велика і низькі ліжка при стїнах, а по серединї кілька ноший з раненими. Ранені прикриті коцами, якось дивно глядїли на сей білий світ. Десь від часу до часу давався чути легкий стогін. Чиста воєнно-шпитальна атмосфера. Нас кількох на ношах ждало на хірурґа, щоб сконстатував, що нам хибує. За хвилинку він дїйсно ввійшов з кількома асистуючими лїкарями і сестрами; принесла зі собою цїлу струю йодоформового запаху.