(Фрагмент з спогадів)       Вже зеленіли плоскі поля нашої Берези, після кожного дощу вилізали з землі загони дощових червів.   Вже одібрано від нас халати.   Вже зник вовчий голод вічно змерзлого організму, і під час обіду ніхто не кидався доїдати решток порції хворого товариша.   Тортури холоду й голоду змінились тепер на тортури жари і спраги.