Менї приходило ся переходити пограничним етноґрафічним поясом українських земель у Росії, починаючи від околиць на схід від Івангороду через Люблинщину й Сїдлеччину та через Білу до Берестя Литовського, а звідси в сторону Дорогичина й дальше на північ і на схід через найдальші на північ висунені українські села. Відкладаючи докладне звідомленнє з моєї подорожі до спокійнїйших часів, коли зможу використати свої записки й подати їх у викінченій формі, хочу тут подїлити ся з читачами тільки деякими вражіннями.