Про один з найновійших подвигів Українських Стрільцїв, — про що говоримо докладнїйше в иншім місци — сповіщає отсей приказ до армії:   Ц. і к. 55 1. D. Ч. 122/2.   До 130. бриґ. укр. бат. 1 і 2 в станици.   Станиця, 2. мая 1915.   Від більше днїв стараєть ся ворог вибити пролім у наших становищах. Як перед тим його напади мали на увазї Татарівку, так тепер видав він клич: "Маківка!"   Hexaй коштує що хоче, він мусить її здобути.  

  Стрілець Т. Мо—вич удав ся при кінци цьвітня в Карпати, вернув тепер до Відня, щоби долагодити важні справи, і оповів менї свої вражіня з огневої лїнїї.   Сїм коний ішло від стрілецького курінного трену до огневої лїнїї в Головецьку. Кождий нїс на хребтї по чотири круглі сагани з теплою стравою. Я прилучив ся до товаришів, що вели конї за узду, і зайшов з ними через верхи і лїси за дві години до Головецька. Гармати шуміли лїсами, але лише від часу до часу. Товариші казали менї, що се вже відпочинок по вчерашній борбі.