Густими, непрохідними лісами вкриті були Карпати двісті років тому. Круті схили Чорногори, стрімкі скелі Бескидів, глибокі провалля вздовж Черемоша і Прута, густі зарослі чагарників, глухі яри, лігва диких звірів і неполоханих лісових птахів... Буревійні вітри, що налітали то з гірських вершин, то з заходу, з сусідньої Бойківщини, то з півночі, з долин, то знову від сходу сонця, гнули, ламали, а то і з корінням виривали столітні смереки, сосни, ялини, стрункі берези, буки, явори, трепети, гірський жереп і дику грушу, густий колючий глід.