Осип Маковей

Надо мною листе скрізь зелене, Сонце тиснесь в тінь лісну лучами, Дерева розлогі вколо мене Долом густо вмаєні корчами.   Легіт теплий ледви чутно дише, В тіни квітка в низ головку клонить, Пташка пирхне, листєм заколише, Десь далеко жайворонок звонить.   Між корчами в тіни при ручаю, Що помалу вє ся між травою, На мураві я сиджу, думаю І любуюсь довго самотою.   Як незамітно минають хвилі Серед твóйі зелени, діброво! Чую, як мій дух росте на силі,
24.07.88 | |