Оповіданє.   Місячної ночи з 10. на 11. серпня 1914 р. над досвітком маленьке і нужденне галицьке містечко Залізцї дуже стревожило ся, почували вистріли і від утїкачів вісти, що прийшли Москалї. Люди бачили, як компанія австрийської краєвої оборони, котра коло Залозець стерегла границї, завернула в містечко і побігла в сторону Олїєва, і як небавом улицями поскакали патрулї росийської кінноти. Християни молили ся і зітхали у своїх хатах, заглядаючи осторожно у віконця, а жиди, котрі ще не забрали ся, городами і манівцями втїкали, як наполохані вівцї.