(В треті роковини смерти.)   В останний раз з Олександрою Кулїшевою бачив ся я за місяць до її смерти. Перед тим я одержав від неї лист, де вона сповіщала мене, що живе вона не в музеї Кулїша, а у кравця Якова, колишнього доглядача Музею в селї Кінашівці.   Одчинивши у двір Якової оселї фіртку, зараз же я побачив Олександру Михайлівну. Сидїла вона проти сонця на приспі і читала книжку. Як зараз бачу її — в білому капотї, сухорлява, висока. Радо мене зустрінула; як звичайно, поцілувала в голову.